Регіональні бюджети РФ тріщать по швах через війну. За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік. Опитування демонструють, що аби продовжувати війну проти України, влада РФ все частіше заглядає до кишень звичайних росіян. Як це позначиться на ході війни?

Регіональні бюджети РФ стають дефіцитними

Бюджетна “діра” в РФ зростає: дефіцит за пів року збільшився у шість разів.

“Дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками першого півріччя 2025 р. сягнув 3,7 трлн руб. (47 млрд дол.), що становить 1,7% ВВП. Ця сума у шість разів перевищує показник за аналогічний період минулого року”,- пише The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну.

За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік (3,8 трлн руб.).

Така ситуація склалася через те, що доходи бюджету не встигають за стрімким зростанням видатків. За пів року доходи становили 17,6 трлн руб., тоді як видатки - 21,3 трлн руб.

Наразі бюджети половини російських регіонів є дефіцитними.

Так, Кемеровська область, яка планувала річний дефіцит у 170 млн дол., за перші сім місяців року вже має розрив у 380 млн дол.

Причиною цього стали західні санкції проти російського вугілля та падіння попиту на металургію.

У Республіці Башкортостан бюджетний дефіцит удвічі перевищив план, досягнувши 84 млн дол. ще у квітні.

Республіка Якутія за перше півріччя перевищила планові витрати на 300%, що свідчить про значний фінансовий розрив.

Навіть у Ростовській області, бюджет якої планувався з профіцитом, до кінця року тепер очікують дефіцит у розмірі 242 млн дол.

Нещодавно Росія була змушена переглянути закон про бюджет на 2025 р. через падіння нафтогазових надходжень. Влада збільшила планові видатки на 0,8 трлн руб. та водночас зменшила прогнозні доходи на 1,8 трлн руб., що ще більше поглибило запланований дефіцит.

Кремль тисне на регіони

Пори те, що економічна ситуація в регіонах стрімко погіршується, під тиском Кремля, вони змушені скорочувати соціальні програми й витрачати кошти на армію.

“У більшості російських регіонів розпочався секвестр місцевих бюджетів: 67 суб’єктів завершили перше півріччя з дефіцитом, тому влада змушена урізати витрати - насамперед на соціальні програми та виплати новобранцям”, -повідомили у Центрі протидії дезінформації.

Там зазначили, що головна причина фінансової кризи регіонів РФ - війна проти України. Москва переклала значну частину воєнних витрат на місцеві бюджети, які тепер оплачують контракти з Міноборони, компенсації пораненим і загиблим, утримання їхніх родин і поховання. При цьому федеральні дотації постійно скорочуються. Попри це, місцева влада продовжує звітувати про зростання виплат контрактникам, які беруть участь у війні проти України.

“Внаслідок такої політики регіони втрачають можливості розвитку: замість будівництва шкіл, лікарень і доріг мільярди рублів йдуть на потреби війни. Агресія проти України не лише виснажує економіку Росії, а й позбавляє регіони фінансової самостійності, перетворюючи їх на заручників рішень Кремля”, - резюмують в ЦПД.

Росіяни почали відчувати війну на своїй кишені та не тільки

Погіршення економічної ситуації росіяни вже почали відчувати на своїх кишенях. Про це свідчать навіть російські опитування.

Так, відповідаючи в жовтні на запитання ФОМу, 23% опитаних повідомили, що за останні два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося проти всього 8% оптимістів, які помітили його поліпшення.

Рівень життя середнього росіянина йде вниз, нехай і не швидко. Так звана перемога над інфляцією виявилася не тільки пірровою, досягнутою ціною занепаду цивільних виробництв, але ще й короткочасною: у серпні інфляція впала до “цільових” 4%, але вже у вересні піднялася до 6,7%.

Зростання кількості так чи інакше постраждалих від війни, включаючи її ветеранів, почало лякати росіян. Бажання, щоб ця війна закінчилася починає переважати.

У вересневому опитуванні ExtremeScan 42% респондентів проти 20% повідомили, що “СВО” завдала “більше шкоди”, ніж “користі”. І мова явно не про моральну шкоду, а про практичні речі: 79% опитаних скаржаться на відключення мобільного інтернету, а 42% відзначають по сусідству зі своїм місцем проживання “обстріли, атаки дронів”.

Російський “тил”, як ніколи за ці чотири роки, віддає перевагу миру. Цілих 80% (проти 13%) опитаних Левада-центром підтримали б рішення Путіна негайно припинити війну з Україною. Якби, звісно, ​​вождь таке рішення ухвалив.

Осуду самого факту вторгнення в Україну тут немає. Рівень підтримки дій російських військ в Україні був і залишається дуже високим (78% проти 15%). І ідею не просто зупинити війну, а укласти мир із поверненням Україні “приєднаних територій” пообіцяли підтримати лише 33% опитаних, навіть якщо так накаже сам Путін.

Але й ці розклади – наймиролюбніші за неповні чотири роки війни. За те, щоб негайно припинити вогонь на лініїфронту, зараз “голосує” переважна більшість.

Уявлення про Україну як про жахливого ворога нікуди не поділися. Але росіяни все ж таки почали відчувати, що глава держави тягне їх кудись не туди.

Як дефіцит бюджету позначиться на ході війни?

Стрімке зростання дефіциту бюджету є свідченням того, що економічна модель Кремля з фінансування війни стає дедалі більш нестійкою. Той факт, що за шість місяців було майже повністю вичерпано річний план з дефіциту, є потужним сигналом. Це означає, що фінансовий тиск на російську державу значно сильніший, ніж вона офіційно визнає.

Ці цифри підтверджують песимістичні прогнози, які останнім часом лунають від самої російської верхівки.

“Ресурси, які дозволяли російській економіці триматися в умовах війни та санкцій, вичерпані”, - заявляла глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.

Економічний блок РФ розуміє, що фінансові проблеми наростають як сніжний ком.

Щоб покрити цю величезну “діру”, у Кремля залишається все менше варіантів: або різко скорочувати видатки (що малоймовірно в умовах війни), або далі підвищувати податки для бізнесу та населення, або ще активніше витрачати залишки Фонду національного добробуту. Кожен із цих шляхів несе значні економічні та політичні ризики, прискорюючи деградацію російської економіки.

Дефіцит бюджету регіонів РФ призводить до зменшення соціальних витрат та скорочення регіональних програм, спрямованих на підтримку громадян, таких як виплати медикам, освітянам або місцеві надбавки мобілізованим. Коли місцеві бюджети виснажуються, Кремль змушений брати на себе більше фінансових зобов'язань, щоб запобігти зростанню соціальної напруги в регіонах. Це означає, що федеральний бюджет має витрачати більше коштів не лише на пряме фінансування армії (оборонзамовлення та закупівлі), а й на покриття регіональних прогалин, щоб утримати внутрішню стабільність і лояльність населення.

Таким чином, фінансування війни стає дорожчим і складнішим для центральної влади, оскільки їй доводиться балансувати між військовими потребами та запобіганням соціальному вибуху в регіонах. Це створює додатковий внутрішній фінансовий тиск на Москву, потенційно обмежуючи її здатність підтримувати високий темп військових витрат і виснажуючи резерви, які могли б бути використані безпосередньо на продовження агресії.

Вікторія Хаджирадєва