Світ 2025 року змінився. Найгостріший ризик за опитуванням експертів World Economic Forum у двохрічній перспективі – це не війни, не кліматичні катастрофи і навіть не економічні кризи. Це хибна інформація ("мішеноформація") та дезінформація (від англ. misinformation/disinformation).

На перший погляд, важко уявити, як декілька неправдивих постів у соцмережах можуть перевершити війни, повені чи обвали ринків. Але саме з цього починається те, що світ називає розпадом реальності.

Дезінформація – це коли хтось навмисне створює брехню. А хибна, "мішеноформація" – коли неправдиві або перекручені дані поширюються без злого умислу, але з такими ж руйнівними наслідками.

Це може бути напівправда, помилкова інтерпретація чи просто панічне пересилання повідомлення з "перевірених джерел". Наслідки однакові: хаос у свідомості, втрата довіри до джерел і неможливість діяти. Суспільство, яке не може відрізнити правду від маніпуляції, перестає планувати, приймати рішення і реагувати на кризові ситуації.

У результаті ми отримуємо те, що експерти WEF називають "інформаційною ерозією" – втрату спільного розуміння реальності. Для багатьох ця проблема звучить абстрактно, але насправді саме інформаційна криза сьогодні визначає, як живуть люди, як працюють компанії і як приймає рішення держава.

Спробуймо перекласти це на звичайну мову. Уявіть, що в Україні шириться повідомлення, нібито "взимку не вистачатиме електроенергії, тож треба терміново купувати генератори". Люди починають масово скуповувати техніку, ціни ростуть, попит вибухає, а бізнеси втрачають ресурси. Водночас ніхто не запитує, чи правда це, чи просто емоційний ланцюжок, запущений кількома сторінками у Facebook.

Те саме відбувається і на макрорівні. Коли хибна інформація про "екологічні податки ЄС" чи "заборону українського зерна" поширюється без контексту, вона впливає на ринки, курси валют, інвестиційні рішення. У результаті зростає недовіра – до уряду, до бізнесу, до експертів. Це – головна причина, чому WEF ставить цей ризик вище за всі інші: без довіри неможливо реалізувати жодну політику, навіть найрозумнішу.

Україна – у самісінькому епіцентрі цього явища . Ми живемо у світі, де інформація – не просто ресурс, а зброя. Щодня ми бачимо, як фейки про "зраду", "втому Заходу" чи "втрату територій" формують громадську думку швидше, ніж офіційні заяви. Коли суспільство постійно живе у стані тривоги, будь-яке рішення влади сприймається крізь призму недовіри. І тут уже неважливо, що було правдою спочатку – важливо, хто сказав це першим.

"Мішеноформація" небезпечна тим, що вона не потребує ворога. Вона працює через наші страхи, втому, звичку сумніватися у кожному слові. Коли люди втрачають здатність аналізувати інформацію, починає працювати будь-який фейк, а спільна реальність руйнується. Довіра стає найціннішим активом – дорожчим за будь-які технології або ресурси.

Для економіки це теж не абстрактна загроза. Недовіра до даних чи джерел напряму впливає на інвестиційний клімат. Жоден бізнес не планує на довгу перспективу там, де інформаційне середовище токсичне, де в кожному звіті бачать маніпуляцію, а в кожній реформі – змову. Довіра – це теж капітал, і сьогодні він обвалюється швидше, ніж акції під час кризи.

Хибна інформація – це не лише про медіа. Це про те, як ми сприймаємо світ, ухвалюємо рішення і реагуємо на ризики. Це про освіту, про культуру споживання новин, про готовність перевіряти замість поширювати. Але насамперед – про відповідальність. Бо коли ми поширюємо "підозру" замість факту, ми стаємо частиною тієї самої інформаційної війни, у якій переможців не буде.

Світ, який не може домовитись, що є правдою, не здатен будувати політики, економіку чи навіть довіру між людьми. І саме це – найбільший ризик для людства у 2025 році.

Для держави "мішеноформація" – ще складніший виклик. Вона руйнує довіру до інституцій, єдність і національний наратив. Коли суспільство не може визначити, що правда, а що маніпуляція, нівелюються ефективні політики, боротьба з корупцією, планування адаптації до кліматичних і економічних змін. Відновлення довіри – не політичний піар, а стратегічна необхідність. Держава, яка не комунікує чесно і швидко, створює вакуум, який заповнюють фейки.

Стійкість до такої хибної інформації – це нова форма оборонної спроможності. Вона проявляється у школах, де дітей навчають перевіряти інформацію; у медіа, які пояснюють факти, а не змагаються за клік; у бізнесі, який відкрито демонструє свої процеси; у державі, що говорить правду навіть тоді, коли це незручно.

Вона проявляється у критичному мисленні громадян і в культурі фактчекінгу, яка стає такою ж необхідною, як елементарна грамотність.

Україна має унікальний досвід. Ми щодня відвойовуємо правду буквально. І саме тому можемо бути прикладом для світу, як будувати демократію, економіку і суспільство у добу фейків. Довіра, прозорість, критичне мислення і готовність перевіряти інформацію – це ті інструменти, які дозволяють виживати і розвиватися.

Стійкість до фейків – це не про те, щоб забороняти слова чи блокувати думки. Це про створення суспільства, де правдивість – цінність, а відкритість і прозорість – норма. Там, де є довіра, народжується сила, яку неможливо підробити. І саме на такій основі Україна зможе протистояти всім іншим ризикам – від кліматичних катастроф до економічних криз.

"Мішеноформація" – це не просто інформаційна проблема. Це виклик національній спроможності. Якщо ми навчимося перевіряти факти, пояснювати дані, будувати прозорі процеси та відкрито комунікувати, ми покажемо світу, що виживати у добу фейків можна, а будувати стабільне суспільство – обов'язково.

Довідка: Звіт Global Risks Report 2025 від World Economic Forum був опублікований 15 січня 2025 року. У ньому "мішеноформація" та дезінформація були визначені як головний короткостроковий ризик на наступні два роки, випереджаючи навіть конфлікти та кліматичні катастрофи. Це вже другий рік поспіль, коли ці фактори очолюють рейтинг, підкреслюючи їхню зростаючу загрозу для стабільності та довіри в суспільствах по всьому світу.

Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор "Офісу сталих рішень"