В Україні науковці ідентифікували кілька видів трюфелів, зокрема літній (їстівний) та зимовий. Про це Марія Шевченко розповіла в інтерв’ю «Главкому».

Літній трюфель, який трапляється переважно в дубових і букових лісах на заході країни, а також у лісостеповій зоні й навіть у Криму, майже повністю зник через активний збір ще на початку XX століття. У 2021 році цей вид внесли до Червоної книги України.

Зимовий трюфель також зустрічається переважно в західних регіонах, проте поки не включений до Червоної книги, хоча фахівці наголошують, що він теж належить до рідкісних видів.

Мікологиня уточнила, що за збір «червонокнижних» грибів передбачені незначні штрафи – від 17 до 51 грн для громадян і від 425 до 850 грн за збір на території природно-заповідних об’єктів. Водночас притягнути до відповідальності порушників складно, адже довести факт збору саме рідкісних грибів практично неможливо.

«Сума штрафу мізерна – від 17 до 51 грн. для громадян, за збір грибів на території природно-заповідних об'єктів – від 425 до 850 грн. Але важко зафіксувати такі порушення і довести в судовому порядку, що саме ця людина зібрала саме ці гриби. Уявіть, хтось із свідомих громадян викликав поліцію, але навряд чи поліція розбирається у видах грибів з Червоної книги. У нас система відстеження і покарання за збір грибів та рослин з Червоної книги, на жаль, не врегульована», - наголосила Шевченко.

Як повідомлялося, питання вживання грибів дітьми є доволі поширеним, і хоча часто його пов'язують із труднощами перетравлення, наукова співробітниця відділу мікології Інституту ботаніки НАН України Марія Шевченко пояснила, що головна причина обмежень інша. Коментуючи твердження про те, що дітям до 12 років не варто їсти гриби через вміст хітину, мікологиня навела роз’яснення, які стосуються не лише дітей. 

«МОЗ не радить вживати гриби дітям, яким не виповнилося 12 років, людям, які мають кишково-шлункові розлади, вагітним, людям похилого віку. Дійсно, у людини немає ферменту, який би перетравлював хітин, і це не залежить від віку. Власне, хітин не є проблемою – це інертна речовина, яка майже в такому самому вигляді, в якому її спожили, виводиться з організму», – пояснила Марія Шевченко.

Нагадаємо, у спільнотах грибників усе частіше можна почути про «чудодійну» маремуху – гриб із родини мухоморів, який нібито лікує від усіх хвороб. Та чи справді цей гриб безпечний і має лікувальні властивості? Як пояснила у інтерв’ю «Главкому» наукова співробітниця відділу мікології Інституту ботаніки НАН України Марія Шевченко, маремуха, або мухомор сіро-рожевий, належить до умовно їстівних грибів.

«Її можна вживати після відварювання, – каже фахівчиня. – Проте слід бути дуже обережними, адже маремуху легко сплутати з надзвичайно отруйним мухомором пантерним».

Що ж до нібито «цілющих» властивостей маремухи, наукових підтверджень цьому немає. Тим часом дедалі популярнішою стає мода на вживання червоного мухомора у мікродозах – так званий мікродозинг, який прихильники позиціонують як спосіб «лікування» або «покращення самопочуття».