У спільнотах грибників усе частіше можна почути про «чудодійну» маремуху – гриб із родини мухоморів, який нібито лікує від усіх хвороб. Та чи справді цей гриб безпечний і має лікувальні властивості? Як пояснила у інтерв’ю «Главкому» наукова співробітниця відділу мікології Інституту ботаніки НАН України Марія Шевченко, маремуха, або мухомор сіро-рожевий, належить до умовно їстівних грибів.

«Її можна вживати після відварювання, – каже фахівчиня. – Проте слід бути дуже обережними, адже маремуху легко сплутати з надзвичайно отруйним мухомором пантерним».

Що ж до нібито «цілющих» властивостей маремухи, наукових підтверджень цьому немає. Тим часом дедалі популярнішою стає мода на вживання червоного мухомора у мікродозах – так званий мікродозинг, який прихильники позиціонують як спосіб «лікування» або «покращення самопочуття».

«Мікродозинг – як гомеопатія, не має стосунку до науки, – наголошує Марія Шевченко. – У медицині дійсно існують препарати, що містять токсичні речовини, але вони проходять багаторівневі дослідження, випробування й ліцензування. Використання ж отруйних грибів із недоведеними лікувальними властивостями у неконтрольованих дозах може мати дуже небезпечні наслідки для здоров’я і життя».

За словами мікологині, мухомор червоний містить іботенову кислоту, а також інші токсини – мускарин і мікоатропін. Їхнє споживання може призвести до тяжких отруєнь або навіть летальних випадків.

Цікаво, що у природі мухомор червоний дійсно споживають деякі тварини.

«Не лише лосі, а й інші хребетні можуть їсти гриби, отруйні для людини, – додає Шевченко. – Навіть бліду поганку поїдають слимаки».

Нагадаємо, на Львівщині чоловік зірвав у лісі два гігантських білих гриба. Більший гриб заважив два кілограми, менший – 1,3 кг.

Також в українських Карпатах, поблизу селища Путила, що на Буковині, вперше зафіксовано місцезростання рідкісного для Європи гриба – Porpolomopsis calyptriformis. Цей вид є в третьому виданні Червоної книги України зі статусом «Рідкісний».

Як відомо, грибний сезон в Україні триває практично цілий рік, але його пік припадає на певні періоди. Зокрема, червень-липень – це час для «ранніх» грибів, коли можна знайти перші підберезники, білі гриби, а також лисички. Найбільш потужний період для збору – серпень-вересень, адже саме тоді з’являються підосичники, маслюки, опеньки, рижики та грузді. Завершується сезон в жовтні-листопаді, коли ще можна знайти пізні осінні гриби, такі як зеленушки, рядовки та опеньки.

Зазначимо, що закон чітко визначає, де, що і як можна збирати у лісі, тому самовільний похід по гриби чи ягоди може закінчитися штрафом. «Главком» розповідав, в яких випадках «тихе полювання» може закінчитись адміністративним покаранням.