В останньому звіті МВФ йдеться про те, що глобальна державна заборгованість зростає швидше, ніж будь-коли. Чим це загрожує світу загалом та Україні зокрема? 

Борги ростуть швидше, ніж очікувалось

У МВФ кажуть, що глобальна заборгованість зростає швидше, ніж прогнозувалось.  

“Хоча кількість країн із боргом понад 100% поступово скорочуватиметься в найближчі п'ять років, їхня частка у світовому ВВП, за прогнозами, зросте”, - йдеться у доповіді Fiscal Monitor МВФ.

У МВФ зазначають, що сукупний державний борг до 2029 р. перевищить 100% світового ВВП. За такого сценарію борг досягне максимуму з 1948 р.

За розрахунками МВФ, траєкторія зростання держборгу підніметься вище, ніж прогнозувалося до пандемії. Це свідчить про нездатність урядів стабілізувати борг, попри відновлення світового зростання.

Розвинені країни генерують найбільші борги

Експертів МВФ насторожує той факт, що збільшують світову заборгованість не лише країни, які розвиваються, але й розвинуті.

“Фінанси провідних держав на чолі зі США перетворилися на системний глобальний ризик”, - йдеться у звіті МВФ.

МВФ прогнозує, що зростання темпів заборгованості США буде найбільшим.

“Серед найбільших розвинених економік США показують найшвидше зростання ставлення боргу ВВП. Так, з 2023 по 2030 рр. валовий державний борг зросте зі 120% ВВП до 144%”, - йдеться у звіті.

Висхідну тенденцію в МВФ пов'язують із великим дефіцитом та зростанням процентних платежів. Експерти підкреслюють необхідність бюджетної реформи, оскільки борг Вашингтона можна порівняти з показниками європейських економік, що найбільш “заборгували”.

У МВФ зазначають, що США вперше у сторіччі обійдуть за цим показником Італію та Грецію, яких давно вважають країнами із найвищою заборгованістю серед розвинених економік.

Борг Італії, як і раніше, один із найвищих у світі: близько 137% від ВВП, але МВФ очікує, що у 2030 р. він залишиться на тому ж рівні. Греція, де зараз борг становить 147%, зможе досягти його зниження до 130%.

Для порівняння: у Франції цей показник становить 116,5%; в Іспанії – 100,4%; у Німеччині – 64,4%. А ось Нідерланди, Швеція та Данія – відмінники з рівнем нижче 60%. В результаті, Європа залишається розділеною на північні країни, що дотримуються бюджетної дисципліни, і південні, які цим не відрізняються.

У Канади, Китаю, Франції, Італії, Японії та Великобританії показник вище 100% боргу до ВВП. 

“Зі світу країн, що розвиваються, криза стійкості боргу перемістилася прямо в G20 - у держави, на яких тримається міжнародна фінансова система”, - констатують експерти МВФ.

Скільки заборгували країни, що розвиваються

Держборг країн, що розвиваються (без урахування Китаю) в середньому знизився і склав менше ніж 56% ВВП.

Водночас держборг Китаю, який також належить до країн, що розвиваються, продовжував зростати і досяг 88% ВВП (порівняно з 82% роком раніше).

Попри те, що маємо відносно низькі середні показники боргу у відсотках до ВВП, МВФ застерігає, що багато країн, що розвиваються стикаються зі складними фіскальними проблемами і мають високий ризик боргового тягаря, навіть якщо їхній борг нижче 60% ВВП.

Чим викликано зростання заборгованості

Причин заборгованості глобальної економіки декілька. По-перше, уряди в усьому світі значно збільшили запозичення для фінансування антикризових заходів під час пандемії COVID-19 (субсидії бізнесу, підтримка домогосподарств). Борг, накопичений у цей період, залишився.

По-друге, маємо зростання витрат на соціальне та пенсійне забезпечення через старіння населення.

По-третє, на лице зростання геополітичної напруги та конфліктів, які призводять до збільшення військових витрат, що фінансуються за рахунок боргу.

Крім того, є економічні та фінансові чинники. Серед них зростання відсоткових ставок. ЦБ підвищили їх  для боротьби з інфляцією. Це призвело до зростання вартості обслуговування існуючих боргів, що змушує уряди позичати ще більше для покриття відсотків.

Також на зростання заборгованості впливає сповільнення зростання ВВП. Співвідношення боргу до ВВП зростатиме навіть якщо номінальний борг стабілізується.

Ще однією причиною є посилення протекціонізму та торговельних суперечок. Воно створює невизначеність і гальмує глобальну торгівлю, зменшуючи доходи країн.

Чим заборгованість загрожує світовій економіці?

Висока заборгованість країн світу становить значну загрозу для глобальної економіки. МВФ регулярно попереджає, що ця ситуація обмежує здатність урядів реагувати на майбутні економічні шоки та кризи.

Насамперед, величезний борг призводить до обмеження фіскального простору. Головний наслідок – витрати на обслуговування боргу поглинають дедалі більшу частку держбюджету. Це створює перешкоди для інвестицій у критично важливі сфери, такі як інфраструктура, освіта, охорона здоров'я тощо. Щоб покрити зростаючий борг, уряди вимушені або скорочувати державні видатки (що гальмує зростання), або збільшувати податки для громадян та бізнесу, тим самим знижуючи конкурентоспроможність економіки.

Крім того, висока заборгованість загрожує фінансовою нестабільністю та ризиком боргових криз. Якщо інвестори втратять довіру до здатності країн обслуговувати свої зобов'язання, це може спричинити різкий розпродаж облігацій, зростання відсоткових ставок та обвал валюти. Така паніка здатна викликати ефект доміно, дестабілізуючи світову фінансову систему.

Нарешті, боргове навантаження негативно впливає на довгострокове економічне зростання. Держава, активно позичаючи на фінансових ринках, створює конкуренцію приватному сектору за капітал. Це підвищує вартість запозичень для приватних компаній, що призводить до зниження приватних інвестицій та сповільнення національного виробництва і доходу.

Ситуація із заборгованістю в Україні

Ситуація із заборгованістю в Україні є важкою та визначається викликами воєнного часу. Загальний державний та гарантований борг вже перевищив позначку 192 млрд дол. і складає понад 100% ВВП.

Це зростання спричинене необхідністю фінансування величезного дефіциту бюджету воєнного часу, який покривається переважно за рахунок зовнішніх запозичень.

Зовнішні зобов'язання становлять близько 75% від загальної суми.

МВФ у контексті своєї програми з Україною постійно наголошує на критичній важливості відновлення стійкості державного боргу, що є необхідною умовою для забезпечення повного фінансування програми.

“Ми забезпечимо, щоб наша стратегія управління боргом і надалі відповідала цілям програми щодо боргової стійкості” – йдеться в Меморандумі про економічну та фінансову політику  України та МВФ.

Наразі головна ціль усіх поточних реформ, які вживає Україна, - це забезпечення здатності країни обслуговувати свій борг у довгостроковій перспективі.

Для цього потрібна довгострокова реструктуризація комерційного боргу, щоб зменшити боргове навантаження до безпечного рівня, необхідного для післявоєнного відновлення.

Чим загрожує Україні глобальна заборгованість

Зростання глобальної заборгованості створює для України загрози, оскільки її економіка критично залежить від зовнішнього фінансування та стабільності світових ринків в умовах війни.

Найголовніша небезпека полягає у підвищенні вартості грошей на світовому ринку. Світові інвестори можуть віддавати перевагу безпечнішим зобов'язанням, відсуваючи українські активи на другий план.

Крім того, накопичення боргу в країнах-донорах призводить до зростання їхніх внутрішніх витрат на обслуговування боргу. Це створює ризик скорочення бюджетів на зовнішню допомогу, що є критично важливою для фінансування українського бюджету.

Нарешті, високий глобальний борг може сповільнити світове економічне зростання. Це призведе до зниження попиту на український експорт і, як наслідок, до зменшення валютних надходжень. Уповільнення світової економіки ускладнить повоєнне відновлення та економічне зростання в Україні, необхідне для зниження її власного високого боргового навантаження.

Вікторія Хаджирадєва