Напередодні 1 листопада у країнах західного світу відзначають Гелловін – Вечір усіх святих. Хоч це свято не є автентичним для України, воно набуло великої популярності: магазини прикрашають гарбузами та "нечистю", діти ходять за солодощами, а дорослі влаштовують костюмовані вечірки.

Про походження Гелловіну в інтерв’ю РБК-Україна розповіла фольклористка та антропологиня Дар’я Анцибор.

Історія Гелловіну бере початок із кельтського свята Савин, яке символізувало завершення літа і початок "темного періоду". У цей час, вірили кельти, межа між світами ставала тоншою, а душі померлих могли повертатися до живих.

Кельти розводили ритуальні вогнища, кидали у них кістки тварин, щоб задобрити духів, а також вдягали маски, аби сховатися від потойбічних істот або уподібнитися до них.

"Маска дозволяла символічно потрапити за межу й робити те, що люди зазвичай собі не дозволяли. Ця карнавальність дожила навіть до наших Маланки чи Різдва", - зазначає Анцибор.

Популярний сьогодні атрибут Гелловіну - гарбуз - з’явився значно пізніше. У кельтські часи вирізьблювали не гарбузи, а ріпу чи яблука, в які клали жаринку для захисту від духів.

Заміна ріпи на гарбуз відбулася вже в Америці, куди у XIX столітті масово емігрували ірландці. Там традиція отримала новий зміст - як спосіб вшанування загиблих під час Громадянської війни.

"Історія з різьбленими гарбузами розвивається як форма комеморації померлих - щоб освітити шлях душам, які не можуть знайти дорогу додому", - пояснює фольклористка.

З поширенням християнства Савин перетворили на комплекс церковних свят - День усіх святих (1 листопада) та День усіх душ (2 листопада). Напередодні, 31 жовтня, почали відзначати All Hallows' Eve - Вечір усіх святих, звідки й походить назва Halloween.

Саме тоді з’явилася традиція ходити по домівках і просити частування. Спершу це робили діти та жебраки, які співали молитви за душі померлих в обмін на "соулкейки" - солодке печиво.

"По суті, традиція ходіння за солодощами має церковне коріння, а не язичницьке", - підкреслює Анцибор.

Багато елементів Гелловіну мають паралелі в українській обрядовості - від маскування до ритуальних бешкетів і ворожінь.

"Те, що ми знаємо про Андріївські вечорниці, фактично робилося і на Гелловін. Це час, коли дозволена антиповедінка, бо з хаосу народжується новий порядок", - каже фольклористка.

Раніше РБК-Україна писало, що українські осінні обряди також передбачають вшанування померлих, запалювання свічок і навіть вирізання гарбузів. Дар’я Анцибор пояснює, що ці традиції існували в Україні задовго до популярності західного свята: у католиків - на День усіх святих, у православних - під час "осінніх дідів" чи Дмитрової суботи. Гарбузи ж в Україні вирізали для розваг або як декор, а не для "освітлення шляху" душам.

Також ми розповідали про походження традиції вирізати гарбузи на Гелловін. Використання гарбузів з’явилося вже в Америці, куди кельтські традиції принесли ірландські емігранти після "Великого картопляного голоду".