За результатами розгляду проекту Державного бюджету на 2026 рік парламент доручив уряду до 1 липня 2026 року подати законопроєкт щодо єдиних підходів здійснення індексації на загальних умовах. Чому це важливо?

В Україні щороку з 2019 року проводиться індексація пенсій –  перерахунок, який мав би допомогти зберегти купівельну спроможність пенсіонерів. Формально механізм прописано у законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до нього індексація пенсій – це індексація показника середньої заробітної плати, з якої розраховується пенсія.

Пенсії мають зростати, виходячи з двох показників:

• зростання споживчих цін (інфляції);
• зростання середньої заробітної плати в країні.

Кожен із цих чинників враховується наполовину: 50% інфляції + 50% зростання зарплат. Саме на цій основі держава визначає коефіцієнт підвищення пенсій. За законом цей показник має застосовуватися до заробітної плати, з якої призначено пенсію.

Проте, урядом впроваджено інший механізм перерахунку пенсії у зв’язку з індексацією. Ще у 2019 році Кабмін ухвалив постанову №124, яка закріпила порядок індексації, чинний і досі. За ним на відповідний коефіцієнт збільшується показник середньої заробітної плати, чинний станом на 1 жовтня 2017 року (3 764,40 грн), а не показник середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні та обчисленні пенсій починаючи з 2018 року.

Через це пенсії щороку індексуються, начебто, за «старою базою». Навіть якщо коефіцієнти зростання встановлюються нові, «базовий показник» для індексації пенсії залишається тим самим — 3 764,40 грн. 

Для визначення права на індексацію пенсії, порівнюється середня зарплата, яка врахована при призначенні пенсії, та проіндексований «базовий показник» (3764,4 грн). Якщо середня зарплата, взята при призначені пенсії вище, ніж проіндексований «базовий показник», то пенсія не індексувалася.

Завдяки цьому всі, хто вийшов на пенсію у 2019 році, набув право на індексацію лише у 2023 році. Чому? Оскільки для призначення пенсії у 2019 році застосувався показник середньої заробітної плати за 2016–2018 роки, який становив 6 188,89 грн. Проіндексований «базовий показник» становив: у 2019 році – 4 404,35 грн,  у 2020  році – 4 888,83 грн, у 2021 році – 5 426,60 грн, у 2022 році – 6 186,32 грн, у 2023 році – 7 405,03 грн. Отже, проіндексований «базовий показник» перевищив середню зарплату, з якої була призначена пенсія у 2019 році, лише у 2023 році, що дало право на індексацію пенсії.

Якщо перемножити всі ухвалені Урядом показники «індексації», то отримаємо: 3 764,40 × 1,17 × 1,11 × 1,11 × 1,14 × 1,197 × 1,0796 × 1,115 = 8 913,83 грн. Саме стільки становить «індексований» показник середньої зарплати станом на 2025 рік для індексації пенсії, незалежно від того, коли людина пішла на пенсію. 

Цей показник нижчий від середньої заробітної плати, яка враховувалася для призначення пенсій у 2021 році. Як наслідок – пенсії, призначені у 2021-2024 роках, не індексуються. Для таких випадків уряд «компенсував» недоліки індексації, встановлюючи доплати до пенсії.

Як виглядає індексація пенсії за законом та за постановою уряду? Наприклад: людина пішла на пенсію у 2019 році, мала стажу 43 роки, пенсія її була призначена у розмірі 2075,75 грн. Якби індексація застосовувалася до показника середньої заробітної плати, з якої була призначена пенсія, то сьогодні ця людина мала б отримувати 4201,05 грн. Натомість, людина за встановленим Урядом порядком індексації пенсії отримує 2989,70 грн. Різниця відчутна.

Проблема має системний характер. Формула індексації в нинішньому вигляді знецінює пенсії з часом, адже зарплати в Україні традиційно ростуть швидше, ніж інфляція. Пенсіонери «відстають» від працюючих, а розрив у доходах збільшується.

Є й інша складність: індексується лише основний розмір пенсії, тоді як надбавки, доплати й інші складові перераховуються за іншими правилами й у різні терміни. Через це люди нерідко не бачать реального зростання виплат після «індексації».

До цього додається ще одна несправедливість: якщо пенсіонер продовжує працювати, але отримує меншу зарплату, його коефіцієнт заробітку може зменшитися, і при черговому перерахунку пенсія виявиться… меншою, ніж була. Тобто людину фактично карають за те, що вона працює.

Усе це свідчить про те, що підходи до індексації пенсій давно потребують оновлення. Формула 2017 року більше не відповідає економічним реаліям, а механізм, який мав би підтримувати гідний рівень життя літніх людей, перетворюється на формальність.

Данило Гетманцев, народний депутат для «Главкома»