В Україні дедалі частіше фіксують витоки персональних даних, які зловмисники використовують для шахрайства чи шантажу. Українці можуть захистити свої особисті відомості, але потрібно знати, хто має право їх збирати та коли варто бити на сполох.

Як захистити свої дані РБК-Україна дізналося у юриста та експерта у галузі правового захисту бізнесу, інвестицій та активів фізичних осіб, правових банкрутства підприємств, вирішення корпоративних спорів Андрія Спектора .

Паспортні відомості, номери телефонів, адреси, дані про майно - усе це часто збирають державні установи, банки, роботодавці та приватні компанії. Юрист звертає увагу на те, що безконтрольне поширення цієї інформації може мати серйозні наслідки для безпеки людини.

Які ризики несе розголошення персональних даних

"Поширення особистої інформації - це не просто порушення приватності, а потенційна загроза фінансовій, психологічній і навіть фізичній безпеці людини", - пояснює Спектор.

За його словами, злочинцям достатньо кількох фрагментів даних - ідентифікаційного коду, дати народження чи номера банківської картки, - щоб оформити кредит, зняти гроші або використати чужу особистість для шахрайських дій.

Крім фінансових махінацій, персональні відомості можуть стати інструментом шантажу, тиску чи репутаційних атак - наприклад, через публікацію приватних фото або даних про стан здоров’я.

Що говорить закон

Відповідно до ст. 32 Конституції України, забороняється збір і поширення конфіденційної інформації без згоди особи, крім випадків, визначених законом.

"Обробляти персональні дані можна лише на законних підставах - за згодою людини або в інтересах держави, правосуддя, національної безпеки", - зазначає експерт.

За незаконне поширення чи використання персональних даних передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність. У разі серйозних порушень - навіть обмеження волі згідно зі ст. 182 Кримінального кодексу.

Хто має право збирати особисті дані

На законних підставах персональні дані можуть збирати банки, роботодавці, державні органи чи страхові компанії. Водночас кожен із них зобов’язаний забезпечити захист зібраної інформації та використовувати її лише для конкретної мети.

"Незаконним є збір або поширення даних без згоди особи, якщо мета обробки не виправдовує обсяг інформації або порушуються вимоги безпеки", - наголошує Спектор.

Контроль за дотриманням правил здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини та суди.

Коли варто відмовитися надавати свої дані

Експерт радить бути пильними у випадках, коли:

• надходять підозрілі дзвінки з проханням повідомити банківські реквізити;
• онлайн-додатки вимагають надмірних доступів;
• вас просять заповнити анкети чи брати участь в "акціях" в обмін на особисту інформацію;
• формулювання згоди на обробку даних надто широке або нечітке.

Як зрозуміти, що ваші дані вже скомпрометовані

"Ознаками витоку можуть бути несанкціоновані транзакції, оформлені кредити або повідомлення про злам сервісу, де ви зареєстровані", - зазначає юрист.

У таких випадках потрібно негайно змінити паролі, перевірити фінансові рахунки і звернутися до відповідних органів.

Як убезпечити себе

Спектор радить дотримуватися кількох правил інформаційної гігієни:

• ділитися даними лише за необхідності;
• не переходити за сумнівними посиланнями;
• використовувати складні паролі;
• регулярно перевіряти налаштування приватності на телефонах і комп’ютерах;
• знищувати старі документи, що містять персональні дані.

Нагадаємо, раніше Нотаріальна палата України повідомила про нібито витік справжніх даних з Єдиного реєстру довіреностей та Спадкового реєстру під час тестування навчальної версії системи "е-Нотаріат" і звернулася до міністрів Михайла Федорова та Германа Галущенка.

У Мін’юсті цю інформацію назвали маніпуляцією та закликали ЗМІ не поширювати неперевірені дані. У Мінцифри також запевнили, що жодного витоку персональних даних українців не було.