Житель Городка на Хмельниччині Юрій Жолобайло показав вхід до підземелля, який розташований під його будинком. Він виявив його після придбання хати, на правому березі річки Смотрич. Як інформує «Главком», про це йдеться у сюжеті «Суспільного».

«У нас таких підвалів вистачає. Почистили, бо тут хламу завалено було. Ось цей хід засипаний чогось. Там далі також трохи засипаний. Чи був дальше хід, не можу вам сказати», – каже Юрій Жолобайло.

У довжину підземелля сягає метрів 25, в ширину трохи більше метра і заввишки – метр вісімдесят.

«Спочатку вхід був, можливо, з хати. Там тупик. Можливо цей хід кудись вів, бо видно, що землею засипаний, не глиною», – розповідає чоловік.

Підземними ходами, які час від часу провалюються, вкритий центр міста Городок. Вони датуються XVI і в XVII століттями, і свого часу з’єднувалися у систему, котра вела до місцевого замку.

«Дуже старий льох, очевидно десь XVII століття, розташований під одним із старих будинків Городка. Льохи могли з’єднуватися у якусь систему. Але система могла бути тільки та цій стороні, де старе місто. І був реальний прохід до місцевого замку. Чому до замку? Тому що у випадку нападу татар, можна було перейти в місце, яке було захищене», – розповідає місцевий краєзнавець Дмитро Полюхович.

За словами Дмитра Полюховича, за будівельний матеріал у ті часи була глина.

«Брати глину з кар’єру – по-перше, треба було везти, по-друге, платити власнику. І будівництво будь-якого будинку починалося з того, що люди робили шахту внизу, і добували глину. Тут було розвинуте ремесло, багато було гончарів, і ось такі глиновиська йшли для добування глини для ремісників».

У найстарішій діючій будівлі міста Городок, де зараз розташований Інститут богословських наук, також є підземелля, розповів римо-католицький священник і ректор цього навчального закладу Олег Жарук. Перші згадки про цю будівлю датуються 1774 роком.

«Така версія побутувала в місті, що з інституту там ходи кудись ідуть. Або до центру, або до річки. Попереднього року з огляду на те, що наш будинок потребував певного ремонту, бо вологість входила в стіни, ми робили гідроізоляцію, і з зовнішнього боку ми не знайшли жодних ходів».

Зі слів священника, з середини підземелля намагаються дослідити власними силами.

«У більшій частині самого будинку є підвальні приміщення, які використовуються для наших потреб. Ніби кладка стара, і ми почали так трошки розкопувати, дивитися, що там є. Але з’ясувалося, що там все землею засипано. І питання – наскільки ми можемо те все досліджувати. Тому що ми би хотіли це зробити, але тоді нам треба перекривати одну частину їдальні», – пояснює Олег Жарук.

Начальник відділу культури Городоцької міськради Олег Федоров зазначив, уся центральна частина міста вкрита підземеллями.

«Коли будували магазин-універмаг у 1952 році, будівельники помітили, що там близько семи метрів провалля. Там був підземний хід. Двері були зачинені зсередини і всередині було два скелети – чоловічий і жіночий», – каже Олег Федоров.

У 90-х роках минулого століття одна з центральних будівель міста – обвалилася.

«У 1993 році вже було друге провалля, і передня частина універмагу просто пішла під землю. У старій частині у кожного господаря був свій підземний хід. Важко сказати, до якого періоду це віднести, тому що це різні періоди. Точно відомо, що це було вже і в XVI, і в XVII столітті», – пригадує Начальник відділу культури Городоцької міськради.

Скільки ще у Городку є підземних ходів – достеменно невідомо.

Раніше на Прикарпатті виявили підземелля в'їзної вежі Галицького замку, у якому ніхто не був понад 300 років. Підземелля сягає пʼяти метрів, а нижче може бути ще один рівень. Поки що за цією частиною вежі спостерігають за допомогою відеокамери, яку опустили у вентиляційний канал, та шукають вхід до цокольного приміщення.

До слова, у квітні київські археологи знайшли унікальні пам‘ятки на Оболонському острові (фото).

Нагадаємо, минулого року військові натрапили на унікальні знахідки часів пізньої бронзи (фото). Виявили не тільки кераміку та мідну прикрасу, а й кістяки людей.

Раніше повідомлялося, що археологи знайшли під Тернополем древнє поховання скіфів, знахідку виявила мешканка села, коли поралася на городі. Крім того, на Полтавщині також знайшли об’єкти скіфської доби. Серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки, а також житло бронзової епохи.

Зауважимо, палеонтологи знайшли у Туреччині залишки тварини віком 28 млн років (фото).