Резонансне вбивство Ставроса Демосфеноса в Лімассолі стало символом кінця цілої доби кіпрського підпілля. Про це пише видання "Антикор".

Для одних він залишався успішним підприємцем та посередником між великим бізнесом та владою, для інших — мафіозним «кардиналом у тіні», чий вплив сягав далеко за межі острова.

Постріли, що прогриміли рано-вранці, обірвали не тільки життя конкретної людини, а й ударили по складній системі, де переплелися офшорні капітали з росії, місцева корупція, міжнародні інтереси та кримінальні структури. Щоб зрозуміти, кому могло бути вигідним усунення Демосфеноса, потрібно розглянути його біографію, зв'язки та роль у формуванні тіньової економіки Кіпру.

Від вуличних розбірок до «сірого кардинала»

Ставрос Демосфенос народився 1976 року. Його хрещеним став Антоніс Фаньєрос – легендарна постать кіпрського кримінального світу, якого називали «босом усіх босів». З дитинства Демосфенос вбирав атмосферу лімассольських вулиць, де у 1990-х роках точилися запеклі війни між угрупованнями за контроль над портом, проституцією, нелегальними казино та контрабандою автомобілів.

До початку 2000-х він зумів об'єднати під своїм контролем більшу частину нелегального бізнесу міста, проявивши себе не лише як жорсткий, а й як украй прагматичний лідер. Переломним моментом стало знайомство з адвокатом Фаносом Філіппоу – партнером юридичної фірми майбутнього президента Кіпру Нікоса Анастасіадіса. Допомагаючи вирішувати проблеми силовими методами, Демосфенос отримав доступ до політичних та юридичних кіл.

Поступово його угруповання перетворилося на неофіційний «силовий інструмент» політичної еліти. Коли Анастасіядіс став президентом, вплив Демосфеноса досяг апогею. Йому приписували контроль над портом Лімассола, через який йшов потік викрадених автомобілів та сірих поставок для заможних росіян, які переселилися на Кіпр за програмою «золотих паспортів».

Ставрос став фігурою, без якої не проходило жодне велике рішення: він допомагав оформляти громадянства, прискорював отримання ліцензій та впливав на чиновників. У місті говорили: «Якщо в компанії є росіяни, значить, поруч Ставрос».

Союз із Пуніним та Pin-Up: як створювалася імперія

У 2019 році на Кіпр прибув Дмитро Пунін - уродженець Москви та син високопосадовця РЖД. За плечима у нього була судимість та репутація людини, яка вміє поводитися з грошима. Майже одразу він почав активно інвестувати: відкрив десятки компаній, придбав ресторани, бутіки, бари та навіть футбольний клуб. Головним джерелом його стану стало онлайн-казино Pin-Up, що формально працює за ліцензією Кюрасао. Через кіпрські компанії Пуніна проходили величезні суми, виведені з росії, України та Туреччини, країн, де азартні ігри заборонені.

Щоб закріпитися на острові, Пуніну потрібен був сильний партнер, і такою людиною став Демосфенос. Той забезпечував захист, вирішував конфлікти та усував перепони. За свідченнями джерел, на його вказівку усувалися конкуренти, зникали журналістські розслідування, а необхідні рішення приймалися на користь їхнього спільного бізнесу.

2024 року, коли Пуніна було заарештовано в Лімассолі, Демосфенос особисто втрутився — справа закінчилася визволенням бізнесмена та публічними вибаченнями. Їх союз був скріплений спільними проектами: Пунін інвестував у будівельну компанію Stavros Demosthenous Contractors, вклався у готельний бізнес та футбольний клуб «Карміотиса», який пізніше був формально переоформлений на Демосфенос після скандалів з договірними матчами. Фактично клуб став частиною загальної фінансової мережі: букмекери Демосфеноса та менеджери Пуніна діяли синхронно, а через кіпрські та офшорні рахунки відмивалися мільйони євро.

Міжнародний тиск та зростання ризиків

Pin-Up, зареєстроване на Кіпрі, фактично стало однією з найбільших платформ легалізації російських капіталів у Європі. Компанія активно працювала у країнах, де азартні ігри перебувають під забороною, використовуючи мережу «дзеркал» та технічних посередників. Особливо напружена ситуація склалася в Туреччині: 2024 року там порушили кримінальну справу за статтею 282 КК про легалізацію злочинних доходів. Саме реклама Pin-Up RuTube стала формальним приводом для блокування російського відеосервісу в країні.

Слідство встановило, що кошти користувачів прямували до кіпрських офшорів, підконтрольних Дмитру Пуніну та його дружині Марині Ільїній — формальній власниці PIN-UP Global. Реальне управління, за даними джерел, залишалося за Пуніним.

Україна розпочала власне розслідування ще раніше. Серед фігурантів — чиновники та лобісти, які забезпечували захист бізнесу Пуніна. Було заарештовано представників Комісії з азартних ігор, включаючи Євгена Яхнія та Ігоря Зотько. За версією слідства, Pin-Up використовувалося для виведення коштів з України на офшори, де вони перетворювалися на інвестиції в кіпрську нерухомість та готельні проекти. Незважаючи на міжнародні ордери, Пунін залишався на свободі саме завдяки заступництву Демосфеносу. Той забезпечував йому захист від екстрадиції та створював комфортні умови для ведення справ. Навіть після арешту навесні 2024 року Пунін знову опинився на волі — нібито помилково.

Кінець епохи і новий переділ

Експерти виділяють чотири можливі версії вбивства Демосфеносу:

1. Боротьба контролю над схемами. Його усунення відкриває дорогу новим групам впливу, включаючи структури, пов'язані з Пуніним.
2. Внутрішньоросійські конфлікти. Можливо, Демосфенос став жертвою переділу офшорних активів між бенефіціарами.
3. Політичний чинник. Його вплив на внутрішні кіпрські процеси став надто великим, заважаючи новим альянсам.
4. Міжнародний тиск. В умовах розслідувань у Туреччині та Україні смерть ключового посередника могла бути вигідною тим, хто хотів приховати сліди.

Загибель Ставроса Демосфеноса – не просто кримінальний епізод. Це символ руйнування цілої системи, де перетиналися політика, кримінал та фінансові потоки різних країн. Він втілював перехід від вуличних війн 1990-х до офшорної мафії ХХІ ст. Його усунення може запустити ланцюгову реакцію — перерозподіл капіталів, зміну неформальних зв'язків та нове розміщення сил. Для міжнародних слідчих смерть Демосфеноса — шанс розкрити приховані фінансові механізми. Для кіпрської еліти тривожний сигнал: епоха «недоторканних» закінчилася.

Раніше ми писали, що Юрій Луценко до війни висміював українські символи та воїнів УПА, детально повторюючи тези російської пропаганди.

"Знай" також розповідав про перевитрати бюджетних коштів громадами на закупівлю систем оповіщення.

Крім того, повідомлялося як Гетьманцем піарився та знищував українську економіку.