Компанії, які займаються торгівлею російською нафтою, почали здавати одна одну під санкції, намагаючись таким чином усунути конкурентів. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Bloomberg.

За даними видання, великі трейдери, що перевозять основні обсяги нафти компанії «Роснефть», намагаються «викрити» своїх суперників у зв’язках із Росією. Йдеться про досвідченого нафтового торговця Муртазу Лахані та двох його азербайджанських конкурентів – Етібара Ейюба і Тахіра Гараєва.

Протистояння між цими трейдерами охоплює операції у Дубаї, Гонконзі та Сінгапурі, впливає на лобістів у Вашингтоні й навіть доходить до московських медіа.

Хоча їхні імена маловідомі за межами нафтової галузі, саме Лахані, Ейюб і Гараєв відповідали за постачання сотень мільйонів барелів російської нафти в обхід західних санкцій після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Соратники Ейюба і Гараєва намагалися публікувати у російській пресі матеріали про угоди Лахані з «Роснефтью», аби привернути увагу Заходу та домогтися запровадження санкцій проти нього. Водночас Лахані відповів дзеркально – намагаючись звернути увагу міжнародних регуляторів на діяльність своїх конкурентів.

У результаті Європейський Союз і Велика Британія у 2024 році запровадили санкції проти мережі, пов’язаної з азербайджанськими трейдерами. Це суттєво ускладнило роботу Ейюба і Гараєва: їхні операційні витрати зросли, а банки, страхові компанії та професійні сервіси Заходу почали відмовлятися від співпраці, побоюючись власних репутаційних і юридичних ризиків.

Через це мережа змушена платити вищі страхові премії, користуватися довшими та непрозорими маршрутами доставки і знижувати ціни на нафту, оскільки брокери, НПЗ, оператори терміналів і порти або відмовлялися працювати з ними, або значно підвищували тарифи.

Як наслідок, азербайджанські трейдери, «Роснефть» і вся російська нафтова система втратили мільярди доларів через внутрішні конфлікти. Тим часом мережа Лахані поки що не підпала під санкції, тож його суперники готують масштабну інформаційну кампанію проти нього.

Аналітики зазначають, що ця боротьба демонструє вразливість російської системи обходу санкцій. Кремль залежить від обмеженого кола непрозорих посередників, і будь-який конфлікт між ними ставить під загрозу експортні прибутки країни.

Замість того щоб зберегти контроль над торгівлею, «Роснефть» виявилася заручником трейдерів, які діють у власних інтересах, а не в інтересах російської держави.

Як повідомлялося, четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії, Рязанський, розташований на південний схід від Москви, у середу зупинив установку первинної перегонки нафти після атаки БпЛА. 

Переробна установка CDU-4 була терміново зупинена в четвер після того, як загорілася в результаті атаки дронів. Потужність установки становить 4 млн метричних тонн на рік, або 80 тис. барелів на день, що становить близько чверті загальної потужності заводу.

Нагадаємо, міністерство фінансів США оголосило про запровадження нових санкцій проти Російської Федерації через «відсутність у Москви серйозних намірів щодо мирного врегулювання війни в Україні».

Нові обмеження посилюють тиск на російський енергетичний сектор і мають на меті скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування військових дій та підтримки ослабленої економіки.

Під санкції потрапили дві найбільші російські нафтові компанії – ПАТ «Нафтова компанія «Роснефть»» (Rosneft Oil Company) і ПАТ «Лукойл» (Lukoil OAO). Крім того, Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) включило до санкційного списку низку дочірніх підприємств обох компаній, розташованих на території Росії.