Про це сказала співзасновниця громадської ініціативи "Голка", авторка проєкту "Мости України" Маргарита Ситник у програмі "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо."Росія десятиліттями формувала любов до своєї культури та відповідне ставлення до неї. Наприклад, після революції значна частина російської інтелігенції виїхала до Франції. Їх сприймали як інтелектуальну еліту. Так був створений образ освічених мігрантів, які багато знають і можуть поділитися своїм досвідом.Це й сформувало позитивне ставлення до російської культури у Франції, а згодом, і в інших країнах Європи, зокрема в Німеччині. Ці наративи десятиліттями укорінювалися в культурних елітах та центрах. Тому сьогодні ми маємо справу з їхньою тяглістю: у багатьох іноземців і досі зберігається любов до "великої російської культури", - зазначила Ситник.За словами співзасновниці громадської ініціативи "Голка", за цією "великою російською культурою" стоять великі російські гроші. Російські олігархи фінансували чимало культурних інституцій на Заході. У США вони були меценатами музеїв, у Великій Британії росіяни були серед спонсорів Королівської опери. Ймовірно, саме вони фінансують постановки за участю Анни Нетребко, яка відкривала новий сезон Королівської опери після майже дворічної перерви. Виступ Нетребко фактично легалізував Росію на міжнародній сцені. Через неї Росія знову намагається повернутися на провідні культурні майданчики Європи."Це відкриває двері й для інших діячів, які раніше були під забороною чи бойкотом. Зокрема, прикладом є Валерій Гергієв - відвертий пропагандист, довірена особа Путіна, диригент Большого та Маріїнського театрів. Нещодавно він намагався виступити на відомому фестивалі в Неаполі", - зауважила Ситник.Журналістка також додала, що в Європі досі переважає уявлення, ніби російська культура - це щось відокремлене від російської політики. Але навіть дослідження доводять: існує пряма кореляція між культурним впливом і політичними рішеннями."Навіть у Німеччині східна частина демонструє меншу підтримку санкцій проти РФ, ніж західна. Це - наслідок культурного впливу. Отже, культура - це не лише мистецтво. Це інструмент впливу, який Росія використовує для формування громадської думки, тиску на еліти, легітимізації себе. Тому дуже важливо, як ми самі розповідатимемо про себе. Як ми формуватимемо суб'єктність української культури в Європі - від цього залежатимуть і сприйняття України, і ухвалення рішень щодо нашої євроінтеграції", - наголосила Ситник.Німецька журналістка та проєктна менеджерка Світлана Василенко зазначила, що у Німеччині поширюються нові механізми російської пропаганди, що працюють через культурні заходи, блоги та ліберальні кола.