Спроби Трампа та Путіна поговорити про мир в Україні цілком очікувано провалились. Бо, по-перше, російський диктатор і не збирається завершувати війну, вона стала гарантом його політичного та фізичного виживання. По-друге, керівник російського МЗС і один зі стовпів путінізму Сергій Лавров чітко окреслив, чого ж хоче Росія нині. Він заявив, що негайне припинення бойових дій в Україні призведе до збереження "нацистського режиму" на "величезній частині України" та легалізації заборони російської мови.По-третє, — що уже явно добре — нарешті переговорну групу США очолив державний секретар Марко Рубіо, який має і певний статус, і реноме людини, яка професійно займається міжнародною дипломатією. Це суттєво краще за давнього трампового партнера по гольфу Стівена Віткоффа. Як цей пан вів минулі раунди переговорів, ми добре бачили: то чебурек у Москві їв, то пішов на переговори без перекладача і в підсумку сплутав, які саме війська хотів вивести Путін з окупованого шматка Півдня, — свої чи таки наші. The Wall Street Journal пише, що щойно Рубіо поговорив з Лавровим, — він зібрав команду і сказав, що перемовини з Росією зараз — то є пуста трата часу. Тож щойно Росія відчула, що ігри в чебуреки завершились — вона одразу почала відповзати назад. І ймовірно ніяких посиденьок у Будапешті не буде. А якщо врахувати, що досить скоро планується зустріч між Трампом та китайським лідером Сі — то сенсу у цих переговорах нема жодних. Читайте також: Війна привчає жити моментомБо ж насправді вийшло так, що через ту саму злощасну політику багатовекторності, про яку Валерій Залужний написав у крайній колонці, ми стали тим тонким місцем, де рветься. Фактично — полем бою, де Китай та США краятимуть новий світовий порядок. Сумно, бо це наші люди зараз в окопах, сумно, бо саме в наші дитячі садки, колії та спальні райони летять ракети та різне інше залізяччя. Утім така ціна легковажності та розвалу власної армії в угоду дешевому популізму та ефемерної дружби з Москвою.Буквально днями американські ЗМІ не просто так злили справжній "нутряк" розмов Трампа та Путіна на Алясці. Там у присутності лише кількох радників Путін відхилив пропозицію США про скасування санкцій в обмін на припинення вогню в Україні, наполягаючи, що війна закінчиться тільки в тому разі, якщо Україна капітулює і поступиться більшою кількістю території Донбасу. Навіть дуже ексцентричний Трамп був вражений лекцією про Рюрика та Богдана Хмельницького, яка мала підтвердити тезу про єдиний російський та український народ. Власне, тому останнім часом почастішали аргументи Вашингтона про Tomahawk — щоб хоч якось збити пиху доморощених істориків. Читайте також: "Нас обдурили". Росіяни почали зривати зустріч у БудапештіРосія ж після зриву нових переговорів удається до нової тактики. Вона проста, як двері й дуже цинічна. Довести нас до такого стану, коли хоч якесь перемирʼя на будь-яких умовах буде за щастя. Коли атмосфера війни без кінця та краю буде присмачена холодною та темною хатою, і в тебе рватиме душу, коли твою дитину виноситимуть з обстріляного дитсадка. Якщо це триватиме надто довго — в українському суспільстві знайдуться ті, хто благатиме Зеленського поїхати до Москви та нарешті припинити страждання простих людей. Далі підписується ганебна капітуляція, яку приймуть не всі — і "привіт Україно!" без умовної, навіть із натяжкою демократичної влади. Ідеальний план Росії тут — затяжна громадянська війна, де можна без проблем відкушувати та доточувати нові шматки — не витрачаючись на третю військову кампанію. Усе це разом вказує, наскільки хибно тримати кілька років українське суспільство у теплих ілюзіях. Обіцяти їм то формули миру, то завершення війни 2023 року, то уже 2024. Як небезпечно було обіцяти — що ось-ось і Глобальний Південь допоможе нам натиснути на Росію разом. І врешті — як небезпечно було роздмухувати антиамериканізм усередині країни, навіть попри те, що ти роками не цікавився, хто такі республіканці і як вони працюють, і як так трапилось, що Трамп став їхнім обличчям всерйоз та надовго. "Ми сьогодні наблизились до завершення війни", — сказав необачно оптимістично український президент Володимир Зеленський днями. Давати суспільству позитивні новини — є доброю тактикою для підтримання рейтингів. Утім це дуже розхолоджує ставлення до боротьби та війни. І врешті не дає реалістичних відповідей — як нам жити й виживати, якщо війна триватиме іще рік-другий, коли переговорне вікно зачиниться і треба чекати наступного. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.