Кіпр, який не є членом НАТО, але входить до Євросоюзу, з січня головуватиме в Раді ЄС протягом шести місяців. Згідно з програмою країни, увага до питань оборони буде зменшена.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.

У документі визначено пріоритети, якими керуватиметься Кіпр під час свого головування в Раді. Він перейме шестимісячне ротаційне головування після Данії.

Після повномасштабного вторгнення в Україну оборона посідала центральне місце в Раді з питань закордонних справ (FAC). Проте у новому проекті вступних зауважень до розділу про FAC оборона не згадується.

Натомість Рада з питань закордонних справ зосередиться на "зміцненні міжнародних партнерств для захисту спільних цінностей та сприяння просуванню миру і процвітання в усьому світі". Для порівняння, Данія зробила зусилля Європи з посилення безпеки головним пріоритетом FAC.

У відповідь на запит Euractiv постійне представництво Кіпру в ЄС повідомило, що програма перебуває на ранній стадії технічної розробки і не є остаточною.

У програмі Кіпру передбачається регіональний зсув від Росії до Середземномор'я. Загалом у документі лише 11 разів згадується слово "оборона", порівняно з 32 згадками у пріоритетах поточного головування. У найближчі тижні чиновники можуть додати до проекту додаткові положення.

"Проект буде поданий політичному керівництву для остаточного затвердження наприкінці листопада і представлений у середині грудня", - заявив речник кіпрського президентства.

Майбутнє кіпрське президентство зосередиться на реалізації нещодавно оприлюдненої Дорожньої карти оборонної готовності. Вона спрямована на розбудову оборонної промисловості Європи до 2030 року, та використанні кредитів SAFE на суму 150 млн євро для закупівель в оборонній сфері.

Кіпрське головування також сприятиме остаточному затвердженню "Дорожньої карти ЄС-НАТО" для зміцнення співпраці з Трансатлантичним альянсом, хоча не зовсім зрозуміло, що це означає. Постійне представництво Кіпру в ЄС відмовилося коментувати її деталі.

Крім того, Кіпр наголошує на ролі морської безпеки. Президентство "надаватиме пріоритет безпеці критично важливих морських шляхів як ключовому елементу стійкості ЄС та захисту ланцюгів постачання".

В проекті передбачається зосередження на операціях у Східному Середземномор'ї та Червоному морі. Водночас у ньому не згадується Балтійське море, яке стало головним транзитним вузлом для "тіньового флоту" Росії.

Нагадаємо, 23-24 жовтня відбудеться засідання Європейської Ради, на якому лідери європейських країн розглянуть питання "репараційного кредиту" для України. У разі, якщо вони дійдуть згоди, план кредиту представлять вже найближчими тижнями.