З появою в агресора КАБів (корегованих авіабомб) с реактивним прискорювачем у прифронтові перетворюються українські міста, які знаходяться на відстані 150 км від лінії фронту. 

Тобто, ворог отримує теоретичну (далі поясню) можливість кожноденно атакувати ці міста, їхню критичну інфраструктуру, в першу чергу, не тільки шахедами і ракетами різних типів, а й авіабомбами вагою від 250 до 1.500 кг. Це велика руйнівна сила, Харків, на жаль, тому підтвердженням.

Тобто, з обласних міст у зону ураження потрапляють Полтава, Дніпро і передмістя Києва. У технічному плані недоімперія просто копіює конструкторські рішення американських розробників, мається на увазі проєкти керованих авіабомб GBU та JASSM.

Спочатку для різних авіабомб в агресора розробили обвіс з крильцями, що збільшили дальність польоту до 40-70 км в залежності від висоти скиду з літака. Зараз до обвісу додали реактивний двигун, і дальність за умови, що двигун спрацьовує штатно, зростає до 200 км.

Хочу зазначити, що американці використовують турбореактивний двигун, що фактично перетворює вироби проєкту JASSM на крилаті ракети повітряного базування з дальністю до 800 км. Ворог поки що використовує твердопаливні двигуни, фактично, прискорювачі, і дальність значно менше. Але роботи над використанням для КАБів турбореактивних двигунів у Росії ведуться.

Точність російських реактивних КАБів визначається використанням супутникової навігації та оптичної системи розпізнавання на фінальній ділянці траєкторії. Тобто, виріб призначений для ударів по великих об’єктах, як ТЕС, та по житлових кварталах для кошмарення мирного населення.

Ефективно протидіяти реактивним КАБам здатні сучасні ракетні комплекси «Петріот», «Самп-Т» та подібні, а також літаки-винищувачі з ракетами «повітря-повітря». РЕБ буде впливати на точність КАБів, відхиляючи їх від цілей, але все одно вони будуть падати і вибухати поблизу.

Хоча інфа про те, що ворог веде таку розробку, з’являється вже два роки, ніякої спеціалізованої протидії створено не було, навіть, наскільки мені відомо, технічного завдання на це не було розроблено. Оскільки такий КАБ падає з великої висоти та зі швидкістю, що поблизу цілі може перевищувати 400 км/год, то дрони-перехоплювачі нічим не зарадять, що у черговий раз підтверджує, що вони не є «геймченджером» повітряного протистояння.

І наостанок про відносно приємне. На сьогодні ворог веде лише дослідно-конструкторські випробування своїх реактивних КАБів. Про масово серійне виробництво і, відповідно, масове застосування мова поки що не іде.

Але за пів року реактивні КАБи стануть для нас серйозною проблемою, якщо саме зараз не почне продукуватися ефективна протидія, зокрема, малі зенітні ракети наземного та повітряного базування. І нам дуже потрібні протиповітряні ракети дальнього радіуса дії, наприклад, «Метеор» або СМ-6, щоб збивати ворожі літаки ще до виходу на позиції для запуску реактивних КАБів.