У серпні 2023 року співробітники російської ФСБ викрали в окупованому Мелітополі журналістку Анастасію Глуховську. Уже понад два роки Росія незаконно тримає її під вартою без жодних офіційних звинувачень і без визнання факту затримання.

Джерело: розслідування "Слідства.Інфо"

Деталі: У розпорядженні редакції є офіційні відповіді слідчого комітету РФ та ФСБ, у яких російські відомства заявляють, що "не затримували" Глуховську та "не володіють інформацією про її місцезнаходження".

Водночас журналістам вдалося знайти свідка, який підтвердив, що українську журналістку утримують у СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю, де вже загинули українські полонені – мер Дніпрорудного Євген Матвєєв і журналістка Вікторія Рощина.

За свідченнями колишніх в'язнів, Глуховську раніше катували в катівні окупованого Мелітополя – у підвалі підприємства "Руслан-комплект". Одна з колишніх полонених розповіла, що чула крики журналістки та бачила наслідки тортур електричним струмом.

"Й охоронець приходив і казав: "Олено, приглянь, будь ласка, за Настею. Якщо буде погано – стукайте". Отак він просив", – говорить свідка.

Після цього Глуховську етапували спочатку до СІЗО №2 у Таганрозі, а потім – до Кізела.

За інформацією джерел "Слідства.Інфо" у правоохоронних органах, журналістку перевезли в цей ізолятор 30 серпня 2024 року.

"Нас привезли у Кізел десь в кінці листопада, на початку грудня. Я захворів. Там щойно ти прокинувся — вмикали гімн [Росії]. Увімкнувся гімн, і я вперше за 28 років втратив свідомість. Потім мене повели до лікаря, зробили флюорографію. Виявилося, що у мене чи то запалення легенів, чи то пневмонія була. Мене водили до лікарні на ін'єкції. Я стояв чекав своєї черги і почув прізвище Насті", – розповів у коментарі "Слідству.Інфо" колишній військовополонений Євгеній Шолудько.

Міжнародна організація "Репортери без кордонів" підтверджує, що Глуховська утримується в статусі інкомунікадо – без офіційного визнання факту арешту. Це означає, що Росія фактично приховує її існування.

У той самий час інших мелітопольських журналістів, затриманих разом із Глуховською, вже засуджено: Георгій Левченко отримав 16 років колонії, Владислав Гершон – 15.

Попри два роки в неволі, Анастасії Глуховській досі не висунули жодного обвинувачення.

Знати більше: Проєкт "Вікторія". Історія полону та катувань, що пережила журналістка Рощина й тисячі ув'язнених Росією українців

Передісторія:

• В березні 2022 року Рощину захопили російські окупанти і 10 днів утримували в Бердянську.
• У 2022 році Рощина написала для УП низку репортажів з тимчасово окупованих територій. Зокрема, про те, чим живе окупований Крим у війну, як на окупованій Донеччині проходив псевдореферендум, та показала фоторепортаж зі зруйнованого Маріуполя.
• Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 25 липня. Вона планувала через Росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.
• Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій Росією території, звідки вона робила репортаж.
• У травні 2024 року Росія вперше визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.
• Росія затягувала повернення тіла журналістки: його вдалося репатріювати лише у лютому 2025 року.
• В Офісі генпрокурора повідомили, що на тілі Рощиної виявили численні сліди катувань і жорстокого поводження: садна, крововиливи, зламане ребро, ознаки застосування електроструму.
• Слідча група підтвердила: тіло привезли в Україну після розтину, проведеного на території Росії. Журналісти дізналися від співрозмовників у силових відомствах, що росіяни віддали тіло без частини внутрішніх органів – головного мозку, очних яблук та частини трахеї.
• Міжнародний експерт-патологоанатом вважає, що це могло бути спробою приховати справжню причину смерті, зокрема удушення. 8 серпня з Вікторією попрощалися у Києві.