Відродження української промисловості неможливе без підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Таку точку зору на Київському міжнародному економічному форум і(КМЕФ) озвучив керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомляє пресслужба групи.

"Коли йдеться про відродження індустрії, варто перестати оперувати цифрами $100-300 млн. Адже проєкти такої вартості не здатні створити потужну промисловість, не стануть рушіями економіки й не забезпечать бажане зростання ВВП. Лише в Метінвесті кредитний портфель становить $2,5 млрд. А, наприклад, розробка кар’єру рідкісноземельних мінералів потребує $1,5 млрд початкових інвестицій тільки на зняття 50-метрового шару ґрунту", - розповів він та додав, що України потрібна глобальна індустріальна політика на рівні законодавства, яка сприяла б розвитку промисловості, подібно до практики США та Німеччини.

За його словами, така політика передбачає великі проєкти, що залучають суміжні галузі та дають змогу ефективно використовувати конкурентні переваги країни.

Іншим чинником індустріального відродження Водовіз назвав підвищення привабливості промисловості для молоді. 

"Наше опитування показує, що люди до 25 років часто навіть не знають, що таке промисловість. Вони швидше оберуть ІТ - адже там простіше й висока зарплата, тоді як робота на заводі асоціюється з чимось немодним. Потрібно зробити промисловість привабливою для молоді", - вважає керівник офісу гендиректора Метінвесту.

Окрім того, за його словами, наразі для розвитку індустрії є декілька менш глобальних, але важливих проблем.

"Є програма Ukraine Facility на $8 млрд. Близько 160 компаній, серед яких і наша, подали свої проєкти, але доступ до цих коштів заблокований. Хотілося б, щоб уряд звернув на це увагу", - пояснив він.

Інша проблема - зовнішнє кредитування. Водовіз розповів, що Нацбанк провів велику роботу, значно лібералізувавши умови та надавши бізнесу можливість виплачувати відсотки за облігаціями. Водночас виплата основної суми за облігаціями наразі неможлива, і у 2026 році компанії можуть опинитися на межі дефолту.

"Що буде, коли великі компанії з міжнародними запозиченнями в тих самих банках, де кредитується країна, зазнають дефолту? Маємо знайти рішення, яке дасть бізнесу змогу навіть у воєнний час розвиватися та отримувати доступ до кредитних ресурсів", - сказав він.

Але найбільшим викликом для промисловості залишається брак кадрів, заявив керівник офісу гендиректора Метінвесту. За його словами, через мобілізацію та масовий виїзд молодих спеціалістів за кордон компанія не може запустити Інгулецький ГЗК із 7 тисячами робочих місць.

"Через дозвіл уряду виїздити чоловікам від 18 до 22 років у нас звільняється по 160 людей на день. Це майбутні інженери та менеджери, які мали б розвивати бізнес в Україні. Це дуже сильний удар по промисловості", - розповів він.

Водовіз вважає, що уряд має вжити заходів, щоб утримати людей в країні навіть попри війну.

"Зараз підхід до бронювання працівників неоднозначний: деяким підприємствам дозволено 100% бронювання, іншим - ні. Тож державі варто визначити, які підприємства справді є критично важливими, зважаючи на обсяг сплачених податків, адже без працівників вони не зможуть розвивати виробництво", - сказав він.

При цьому Водовіз додав, що кадрове питання залишиться серйозним викликом для бізнесу і після закінчення війни, адже велика кількість людей виїхали з країни.

"Навіть за наявності фінансування великі проєкти на тисячі працівників не зможуть стартувати без людей. Потрібна державна програма повернення українців", - вважає він.

Нарешті ще одна проблема промисловців - непередбачуваність тарифної політики.

"У нас немає арбітра, який міг би розсудити бізнес і державні монополії - Укренерго та Укрзалізницю. Уряд займає пасивну позицію - самі розбирайтеся. Так інвестори до країни не прийдуть: вони хочуть передбачуваності", - заявив він.

Нагадаємо, раніше у Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp