Результати зустрічі Зеленського з Трампом поки невідомі, тож робити глибокі аналізи чи прогнози зарано. Але можна спробувати зрозуміти, який план зараз реалізовують американці.

1. Головна невідома – причини оптимізму Дональда Трампа

Його впевненість у тому, що цього разу він «дотисне Путіна», викликає питання. Слова Трампа, що «інакше Путін не пропонував би того, що він запропонував учора», можна трактувати як завгодно – але наразі це лише спекуляції.

2. Після зустрічі Трамп закликав сторони «зупинитися там, де стоять зараз»

Зеленський на пресконференції також говорив про схожу логіку. Це може свідчити, що Трамп повернувся до початкової ідеї: спочатку – припинення вогню за лінією фронту, а вже потім – обговорення умов миру.

Такий підхід виглядає більш реалістичним, адже «першопричини конфлікту» в путінському розумінні ніхто навіть не починав обговорювати. Єдиний спосіб, як Україна могла б «допомогти» їх вирішити, – це здатися.

Капітуляція України дала б Путіну можливість знову зосередитися на вимогах до США, Європи та всього Заходу, з яких він починав у 2022 році, але змушений був відкласти через український опір.

3. Основний важіль тиску Трампа на Путіна – санкції

Йдеться насамперед про нафту: санкції проти російського експорту та покупців із Китаю й Індії. До цього додається обіцянка поставити Україні Tomahawk – як сигнал переходу на «інший рівень ескалації».

Продаж російської нафти зараз не заборонений. ЄС домовився про нову цінову стелю – 47,6 долара за барель, тоді як ринкова ціна становить близько 47,4 долара, тобто вже нижча. Але повне ембарго, якщо його реально запровадити й контролювати, могло б різко обвалити доходи російського бюджету і, відповідно, зменшити здатність фінансувати війну.

4. Tomahawk як «вербальна зброя»

Малоймовірно, що США насправді розглядали реальну передачу цих ракет. Скоріше, в адміністрації Трампа їх сприймають як дипломатичний інструмент тиску – зброю, яка працює сильніше, коли про неї говорять, ніж коли нею користуються.

Самих ракет Путін навряд чи боїться настільки, щоб заради цього погодитись на перемир'я. Але у комплексі з іншими заходами – санкціями, переговорами з Китаєм, мілітаризацією Європи – цей тиск може дати певний ефект. Хоча й лише теоретично: Росія за роки війни навчилася швидко адаптуватись до будь-яких обмежень.

5. Поки невідомо, чим завершиться зустріч і що буде далі

Ми не маємо конкретики про результати розмов Зеленського з Трампом, а також про його подальші контакти з лідерами ЄС і НАТО. Але вже сам факт, що процес рухається, – це позитив.

Шукати шляхи до припинення війни на прийнятних для України умовах завжди краще, ніж не шукати їх зовсім.