Російські дрони на оптоволокні, які останнім часом почали з’являтися в прифронтових районах, дісталися до Краматорська, і це небезпечний прецедент, вважає фахівець зі зв’язку та РЕБ Сергій (Флеш) Бескрестнов. В інтерв’ю «Главкому» експерт пояснив, що саме робить ці БПЛА особливо небезпечними і як змінювати підхід до оборони міст.

Оптоволоконні дрони – це FPV-коптери, якими керують через оптоволоконний кабель, що розмотується з котушки на борту під час польоту.

«Різні котушки забезпечують різні дистанції; типові – 10-20 км, але бувають і довші», – зазначив Бескрестнов.

У випадку з Краматорськом називалися відстані близько 20-28 км – саме тому факт, що такий дрон долетів до міста, став тривожним сигналом.

На відміну від звичайних радіоканалів, оптоволоконний канал керування не реагує на звичайні засоби радіоелектронної боротьби. Він захищений і дозволяє передавати відео високої якості. Це дає оператору змогу з великої висоти точно орієнтуватися й знаходити цілі для атаки. Через це у прифронтових містах – Краматорську, Запоріжжі, Харкові, Сумах – «не можна просто залишати військові автомобілі на відкритих центральних вулицях», попереджає експерт.

Ефективної універсальної техніки проти таких дронів наразі немає ні в України, ні в противника. Тому основний захист – фізичні укриття та загородження: маскування, захисні сітки, укриття для техніки. Корисними також можуть бути портативні радіолокаційні станції, які фіксують повітряні цілі й дають раннє попередження. «Важливо налагоджене оповіщення: очікування дрона й інформація про напрямок знижують ризики, бо значною мірою ефект від дрона – через несподіванку», – зазначає Сергій «Флеш».

Фахівець наголошує: потрібно впровадити для прифронтових територій системи радіолокаційного захисту й оповіщення, що фіксують усі формати БПЛА і дають змогу людям та військовим підготуватися й сховатися. До цього відносяться стаціонарні й мобільні пункти моніторингу та інтегровані системи оповіщення, які інформуватимуть про безпечність руху дорогами або необхідність укриття.

Крім оптоволоконних БПЛА, ворог застосовує й інші типи: FPV-дрони, крилаті безпілотники формату V2U, БМ-35, «Молнія», «Ланцет» та інші. «Росіяни нон-стоп атакують, наприклад, Суми, зараз цілодобово, Краматорськ теж, різними типами БПЛА», – підкреслює експерт.

Раніше «Главком» писав, що Росія змінила тактику війни: тепер дрони системно атакують не лише військові склади та дороги, а й рухомий транспорт та цивільні об’єкти.

Як повідомляв «Главком», голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зазначив, що в Україні є підстанція, по якій за день ворог випустив до 20 шахедів. З них, у середньому п’ять-шість дісталися цілі. Було пошкоджено протидетонаційний екран («антидронову сітку»). Натомість бетонний захист лишився неушкодженим, чим захистив трансформатори від уламків.