Розмови в трикутнику Трамп-Путін-Зеленський неможливо розглядати у відриві від головних переговорів світу – переговорів США-Китай, особливо на фоні нового витка тарифно-рідкісноземельного загострення, яке має стартувати 30 жовтня.

1. На Алясці Путін зумів переконати Трампа, що можна вести переговори до припинення вогню. Лише зміна цієї формули є важливою для розуміння подальших змін Думаю, формула: «спочатку мир, а потім переговори» – це головне питання переговорів Трамп-Зеленський. Її підтримка чи не підтримка – головна відповідь на питання чи можливий мир найближчим часом, хоча б теоретично.
2. Стратегія Трампа полягає у залякуванні Росії, що у разі не припинення війни, Росія почне різко втрачати нафтові прибутки. При цьому, «Томагавки» залишаються головною страшилкою Вашингтона: якщо Росія не припиняє війну, «українські Томагавки» розбивають нафтоперевалку на Балтиці.
3. Стратегія Путіна також більш-менш зрозуміла – він тягне час і продовжує пропонувати Трампу міфічний видобуток рідкоземів у Росії. Паралельно, Путін, має свої страшилки: він демонструє, що активно готується до мобілізації. І демонструє, що може вдарити по Європі. Його ціль обміняти спокій НАТО на Україну. Наша задача – не допустити цього.
4. Головна червона лінія Путіна зараз – Донбас. Зупинити війну без контролю над Донбасом він може лише під страхом за своє життя.
5. Зустріч у Будапешті (буде вона чи не буде, зараз не має значення) – це подвійна гра Трампа. З однієї сторони він підтримує Орбана перед квітневими виборами-2026. Але головна ціль – отримати певний переговорний «плацдарм» перед переговорами з Китаєм. Росія не може бути 100% сателітом Китаю у цей момент. В ідеалі, Трамп хотів би отримати хоч якийсь варіант миру. Не вийде, тоді важлива програма мінімум – не допустити спільної позиції РФ і Китаю. Хоча, як на мене, тут американці явно переоцінюють роль Москви у сучасній світовій історії.

Ну а щодо миру, то його вірогідність доволі низька. Хоча й більша за нуль.