Адвокат ексголови Верховного Суду Володимир Клочков повідомив, що під час судового розгляду у Вищому антикорупційному суді у справі колишнього голови Верховного Суду міжнародна місія з прав людини зафіксувала низку процесуальних недоліків, які не відповідають стандартам справедливого суду. Також на цьому наголошує сторона захисту, вказуючи на наявність системних проблем у дотриманні процесуальних гарантій та принципу рівності сторін.

Як повідомив Клочков, за результатами спостережень встановлено кілька ключових моментів, які можуть свідчити про порушення принципів змагальності та рівності сторін: 

• проведення обшуку без участі понятих або представників об’єкта;
• відсутність належної участі одного з понятих під час перерахунку вилучених коштів;
• неналежне документальне оформлення відеоматеріалів, що подаються як докази;
• формальний підхід суду та прокуратури до оцінки виявлених процесуальних недоліків.

«Справу можна розглядати як тест на спроможність системи забезпечити справедливий суд. Ми спостерігаємо системні процесуальні недоліки, нерівність процесуальних можливостей і використання доказів, щодо допустимості яких є серйозні сумніви», – говорить Володимир Клочков, адвокат ексголови Верховного Суду Князєва.

Місія, за даними адвоката, відзначає, що подібні процесуальні порушення не є поодинокими, а свідчать про системні проблеми у дотриманні гарантій справедливого суду. Такі тенденції створюють ризики для забезпечення права на захист, підривають баланс між сторонами процесу та можуть впливати на сприйняття незалежності правосуддя.

Клочков також пояснив, чому це важливо:

1. Допустимість доказів визначається процедурою. Доказ, отриманий із порушенням закону, не може бути визнаний допустимим, незалежно від його змісту чи «ваги».
2. Інакше під сумнів ставиться сам принцип справедливого суду.
   Рівність сторін. Коли захист не має реальної можливості оперативно реагувати на процесуальні порушення, зникає баланс між сторонами основа кримінального процесу.
3. Довіра до суду. Відсутність реакції на процесуальні порушення підриває довіру суспільства до судової системи та створює ризик вибіркового правосуддя.
   Прецедентність. Толерування порушень у резонансних справах відкриває шлях для їх повторення в інших провадженнях, зокрема щодо менш публічних осіб.
4. Сигнал міжнародним партнерам. Ігнорування висновків незалежних спостерігачів сприймається як небажання системи вдосконалювати механізми забезпечення справедливого суду.
5. Спостерігачі наголошують, що дотримання процедурних стандартів є базовою умовою верховенства права. Недбале ставлення до процесуальних вимог, навіть у резонансних провадженнях, формує негативну практику, яка може поширюватися і на менш публічні справи.

Регулярний моніторинг таких процесів залишається важливим інструментом контролю за дотриманням прав людини та індикатором реального стану судової системи. Повага до процесуальних гарантій – необхідна передумова довіри суспільства до правосуддя та ефективності кримінальної юстиції в Україні.

Нагадаємо, НАБУ затримало Князєва у травні 2023 року. За цей час судді ВАКС вже тричі зменшували заставу Князєву – зі 107 млн грн – до 45 млн грн. Детективи НАБУ, тим часом, й досі не знайшли майже півмільйона доларів, які за їх версією були передані Князєву.  Тож чи була така сума взагалі кимось передана  та чи власне самому Князєву – достовірно слідством наразі не підтверджено.