Схвалення 19-го пакету санкцій ЄС проти Росії знову відтермінували через вимоги двох країн-членів - Словаччини та Австрії. Які вимоги висувають ці країни, чи готовий ЄС їх виконати та коли може пакет може бути прийнятим?

Чого хоче Австрія?

ЄС відклав затвердження 19-го пакета санкцій. Цього разу це сталося не через позицію Угорщини, яка блокувала майже усі пакета, змушувала себе довго вмовляти та виторговувала собі преференції за свій голос. Винуватцями затримки цього разу стали Словаччина та Австрія.

“ЄС через позицію Австрії відклав затвердження 19-го пакета санкцій на наступний тиждень. 19-й пакет не прийняли, але правку Австрії, дуже схоже, вдалося відбити, - повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

За даними дипломатичних джерел Reuters, представники Австрії заявили, що не підтримають новий пакет санкцій проти Росії, якщо ЄС не розблокує частину російських активів для компенсації австрійському RaiffeisenBank за штрафи, накладені російським судом.

Австрія також вимагає зняти санкції з двох російських фізичних осіб та трьох компаній РФ, щоб не ускладнювати роботу свого банку RaiffeisenBank у Росії, який отримав понад 50% загального доходу саме на російському ринку. Йдеться про російського олігарха Олега Дерипаску, його бізнес-партнера Дмитра Бєлоглазова, а також компанії Rasperia, Titulй Iliadis. Ця вимога частково пов'язана із замороженими активами на суму 2 млрдєвро в австрійській будівельній компанії Strabag.

Інші країни заявили, що не можуть піти на такий крок, бо це фактично означатиме легітимізацію рішень російських судів щодо конфіскації західних активів. Вони побоюються, що це буде небезпечний прецедент, який запустить ланцюгову реакцію з обміну європейських корпоративних активів у Росії на заморожені російські активи в Європі.

“Якщо ми підемо цим шляхом, то ризикуємо розблокувати значну кількість російських активів, а я не думаю, що саме цього ми прагнемо”, – сказав один зі співрозмовників Reuters.

За словами другого співрозмовника, усі інші країни виступили проти, навіть Німеччина та Франція.

Вимоги Словаччини

Своєю чергою  прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вимагає проведення дебатів щодо впливу обмежувальних заходів ЄС на ціни на енергоносії та гарантій, що імпорт російської нафти не буде порушуватися. Фіцо також зволікає з погодженням санкцій, намагаючись отримати поступки щодо рішення ЄС заборонити продаж нових бензинових та дизельних автомобілів з 2035 р.

В телефонній розмові з головою Європейської ради Антоніу Коштою, він сказав, що не зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти РФ.

“Я кілька разів нагадав Кошті, що не зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти Росії, доки не побачу у висновках саміту Євроради політичні вказівки для Європейської комісії щодо того, як вирішити кризу в автомобільній промисловості та проблему високих цін на енергоносії, які роблять європейську економіку абсолютно неконкурентоспроможною”,- сказав він.

Фіцо також додав, що не хоче, аби ці питання згадувались у висновках Європейської ради “загальними фразами”, тоді як “детальні рішення та позиції присвячені допомозі Україні та підтримці війни”.

Вимога щодо автомобільної промисловості є критичним питанням для Словаччини, економіка якої сильно залежить від автовиробництва. Щодо енергоносіїв, то Фіцо вимагає гарантій, які б унеможливили порушення постачання російської нафти та запобігли подальшому зростанню цін через обмежувальні заходи ЄС.

За словами Власюка, наступна спроба затвердити 19-й пакет санкцій відбудеться “вже наступного тижня”.

Він також додав, що дуже швидко послідують санкційні пакети як мінімум Канади й Великобританії.

Як переконуватимуть Словаччину?

Фіцо навмисно виніс питання затвердження 19-го пакету санкцій на саміт лідерів ЄС 23 жовтня. Це означає, що переговори щодо поступок відбуватимуться на найвищому політичному рівні за участі голів держав та урядів, а також лідерів інституцій ЄС, зокрема, президента Європейської ради Антоніу Кошти.

Є варіант, що ЄС піде на “компенсаційні” поступки та гарантій.

Вимоги Фіцо щодо енергоносіїв та імпорту російської нафти схожі на ті, які були в нього під час блокування 18-го пакету санкцій. Тоді ЄС надав Словаччині гарантії того, що для неї буде зроблено виняток щодо припинення постачання російського газу до 2027 р., а також обіцяв втрутитися в разі судових позовів. Ймовірно, подібні гарантії будуть знайдені і для 19-го пакету.

Водночас вимога щодо автомобільної промисловості є новою і складнішою, оскільки стосується фундаментальної кліматичної політики ЄС. Союз може запропонувати конкретні політичні вказівки для ЄК або фінансові механізми підтримки для словацького автопрому, щоб частково задовольнити це занепокоєння, не скасовуючи саме рішення.

Що містить 19 пакет санкцій?

Загалом є три пункти нового пакета санкцій. Перший стосується енергетики та містить заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) на ринки ЄС, повну заборону транзакцій для “Роснефти” та “Газпромнефти”, заморожування активів інших компаній, санкції проти 118 суден “тіньового флоту”, що допомагають обходити обмеження (загалом під санкціями вже понад 560 суден), додатковий контроль за трейдерами та нафтопереробними компаніями.

Очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас сказала, що, окрім російських, під обмеження потраплять компанії з Китаю.

Відомо, що за три роки доходи Росії від нафти в Європі знизилися на 90%.

“На початку війни ми витрачали 12 млрдєвро на місяць на російське викопне паливо. Сьогодні ми знизили цю суму до 1,8 млрд євро”,– сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона додала, що потрібен фінальний поштовх, аби покласти край енергетичній залежності Європи від Москви.

Своєю чергою речниця Єврокомісії Анна Кайса Ітконен повідомила, що серед країн ЄС, які досі імпортують російський ЗПГ, є Бельгія, Нідерланди, Франція, Іспанія та Португалія. Водночас Греція, Словаччина та Угорщина отримують переважно трубопровідний газ через “Турецький потік”.

Другий пункт нового пакету стосується фінансів та криптовалюти та охоплює: заборону транзакцій для російських банків і банків у третіх країнах, які допомагають обходити санкції; вперше – санкції проти криптоплатформ та транзакцій у криптовалюті; заборона для іноземних банків, що співпрацюють із російськими альтернативними платіжними системами, зокрема “Мир”; обмеження транзакцій із компаніями у спеціальних економічних зонах.

І нарешті третій пункт стосується військових технологій та експорту. Зокрема в пакеті є нові заборони на експорт товарів і технологій, які можуть бути використані на полі бою. Крім того, до санкційних списків внесли 45 компаній з Росії та третіх країн, які напряму чи опосередковано підтримували російський ВПК. Особливий акцент зроблено на технологіях для виробництва дронів.

У Єврокомісії заявили, що санкції вже суттєво вплинули на економіку Росії: облікова ставка зросла до 17%, інфляція залишається високою, а доступ до фінансування постійно скорочується.

“Один із перших запитів Росії у розмовах із партнерами – це скасування санкцій. Це свідчить, що наші заходи працюють”, - наголосила фон дер Ляєн.

Вікторія Хаджирадєва