Завдяки дроновим атакам до кінця року Росія стане країною-імпортером пального. До кінця поточного року РФ може стати залежною від імпорту пального до 60%. Як це вплине на хід війни в Україні?

Паливна криза

У Росії поглиблюється паливна криза. Чиновники країни-агресора більше не можуть приховувати масштаби проблеми. Уряд РФ готує заходи для стабілізації ринку палива через падіння виробництва та дефіцит бензину. Федеральна антимонопольна служба (ФАС) почала видавати попередження операторам АЗС по всій країні у зв'язку з необґрунтованим зростанням цін на бензин.

В українській розвідці кажуть про глибоку деградацію енергетичної моделі РФ.

“Паливна криза, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі. Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією”, - заявили в Служби зовнішньої розвідки України (СЗР).

Російські НПЗ, зосереджені переважно у кількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей.

Після заборони експорту бензину у вересні уряд РФ намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу. Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки й частково фінансувати модернізацію галузі.

Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит.

У СЗР також зазначили, що зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів. У поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях.

“Дронові санкції”

Погіршенню стану енергетичної галузі країни агресора сприяють дронові атаки ЗСУ по НПЗ РФ. Удари України углиб російської території ракетами та дронами світові медіа навіть охрестили українським шляхом завершити війну. Про це зокрема йдеться у статтях TheNewYorkTimes.

Своєю чергою президент України Володимир Зеленський називає цю кампанію “довготривалими санкціями”, або “дроновими санкціями”. За його словами їх метою є виснаження російської економіки.

“Багато робиться, і найбільш ефективні наші далекобійні кроки, влучність українських воїнів. Санкції, які діють найшвидше, - удари наших воїнів,” - сказав він.

Навіть у РФ визнають ефективність цієї тактики.

“Удари по нафтопереробних заводах - ефективна стратегія для України, бо Росія недостатньо захищає їх засобами ППО. І якщо, до прикладу, вдарити по військовому заводу - його можна буде відновити за 10 днів, а нафтопереробний ці 10 днів може лише горіти”,- каже російський економіст Владислав Іноземцев.

З початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по головних російських НПЗ. Це вже призвело до дефіциту палива у кількох російських регіонах та в тимчасово окупованому Криму.

“Все більш масштабна та значна українська кампанія з використанням безпілотників проти російських НПЗ та інфраструктури вже призвела до скорочення перероблення сирої нафти у країні приблизно на 500 тис. барелів на добу”,- кажуть вМіжнародному енергетичному агентстві (МЕА).

Криза посилиться

За оцінками МЕА наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини наступногороку. До червня наступного року російські НПЗ перероблюватимуть трохи менш як 5 млн барелів у день, а після – відновляться до 5,4 млн барелів у день.

При цьому оцінити всі збитки неможливо, оскільки Росія засекретила значну частину енергетичних даних, зокрема про роботу НПЗ, виробництво автомобільного палива тощо.

За даними МЕА, оскільки атаки БпЛА негативно вплинули на роботу НПЗ, доходи Росії від експорту нафти знизились до тримісячного мінімуму у 13,4 млрд дол.

Згідно з розрахунками МЕА, поставки російського палива до інших країн у вересні досягли 2,4 млн барелів на день, що є найнижчим показником за десятиліття, за винятком квітня 2020 р. під час пандемії Covid-19.

Експерти вважають, що паливна криза в РФ посилиться, бо РФ не має змоги переробляти нафту.

За даними Bloomberg, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.

За оцінками JP Morgan Chase & Co., через атаки обсяг перероблення нафти в Росії впав нижче 5 млн барелів на день, що є найнижчим показником з квітня 2022 р. Зниження супроводжувалося різким зростанням постачання нафти, які з середини серпня зросли приблизно на 500 тис. барелів на день за чотири тижні.

“Росія може не мати можливості перенаправити набагато більше нафти на експорт, якщо атаки на нафтопереробні заводи посиляться. Резервні потужності на терміналах експорту нафти видаються дуже обмеженими“, – вказують у Bloomberg.

Два з трьох портів, які, найімовірніше, будуть обробляти нафту з порушених нафтопереробних заводів - Приморськ на Балтійському морі та Новоросійськ на Чорному морі - зараз наближаються до своїх верхніх меж. Хоча третій - Усть-Луга, також на Балтійському морі - має номінальну потужність для експорту більших обсягів, його постачання протягом року залишалися значно нижчими за піковий рівень жовтня 2024 р.

Вплив на війну в Україні

Атаки ЗСУ на НПЗ Росії мають значний вплив як на її економіку, так і на хід війни в Україні. Ці удари є частиною стратегії війни на виснаження, спрямованої на зменшення ресурсів агресора.

Удари виводять з ладу ключові установки, що призводить до скорочення потужностей нафтопереробки. Це, своєю чергою, зменшує виробництво бензину, дизеля, керосину та інших нафтопродуктів.

Дефіцит пального призводить до зростання цін. Внаслідок скорочення виробництва в багатьох регіонах Росії, включно з ТОТ, виникає дефіцит пального. Це спричиняє різке зростання цін на нафтопродукти. Через атаки України по НПЗ Росія змушена експортувати більше сирої нафти замість більш дорогого готового продукту, втрачаючи доходи від нафтопереробки. Це призводить до зменшення експорту нафтопродуктів, що є важливою статтею валютних надходжень до бюджету. Виникає необхідність імпортувати пальне (наприклад, із Білорусі чи Китаю), а також витрачати значні кошти на ремонт пошкоджених НПЗ, який ускладнений через західні санкції на імпорт обладнання.

Крім того, удари по НПЗ та нафтобазах мають прямий вплив на логістику та забезпечення російської армії. Зокрема мова йде про порушення постачання пального для армії. Нафтопродукти є “кров'ю”військової економіки. Ураження об'єктів виробництва та зберігання призводить до порушення логістики постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для військової техніки на фронті та в тилових районах.

Нестача або затримки з постачанням ПММ можуть уповільнити темп наступальних та оборонних операцій російських військ, а також ускладнювати перекидання резервів та забезпечення окупаційних угруповань.

Крім того, Росія змушена відволікати фінансові, матеріальні та людські ресурси на відновлення пошкодженої інфраструктури, а не безпосередньо на ведення бойових дій.

Дефіцит і зростання цін на пальне в тилу можуть призводити до посилення тіньового бізнесу з перепродажу військового пального російськими солдатами, що додатково підриває армійську логістику та моральний дух.

Таким чином, атаки ЗСУ на НПЗ є стратегічними ударами, які боляче б'ють по економічному потенціалу Росії та ускладнюють її здатність підтримувати інтенсивність бойових дій на високому рівні.

Вікторія Хаджирадєва