Цей перелік охоплює два десятиліття: від членства у фракції Партії регіонів та голосування за "диктаторські закони" до підозр у розкраданні майна громади на мільйони та підтримки проросійських наративів під час повномасштабної війни. Томенко піднімає гострі питання: хто винен, що ця людина понад десять років залишалася на посаді, незважаючи на скандали.

Політичний хамелеон та проросійський слід

Кар'єра Геннадія Труханова розпочалася у 2006 році як депутата міськради від Народного блоку Литвина, але швидко набула проросійського вектора:

2010 рік: Очолив фракцію Партії регіонів у міськраді.

2012 рік: Став народним депутатом від Партії регіонів.

2013 рік: Виступив співавтором скандального Звернення депутатів Партії регіонів та КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів".

2014 рік: Голосував за так звані "диктаторські закони".

2019 рік: Балотувався до Верховної Ради від партії "Опозиційний блок", яка пізніше була заборонена як проросійська і колабораційна.

Корупційні скандали та російські зв'язки

Після обрання Одеським міським головою у 2015 році, Труханов неодноразово опинявся в центрі гучних корупційних розслідувань, пов'язаних із розкраданням бюджету:

2016 рік: Журналісти оприлюднили розслідування про наявність у Труханова російського паспорта та зв'язки з 20 офшорними компаніями.

2018 рік: Його затримали через підозру у розкраданні міського бюджету, що завдало шкоди на 185 мільйонів гривень. Тоді суд випустив його на поруки народного депутата від Блоку Петра Порошенка Дмитра Голубова. Через рік справу було закрито.

2021 рік: Труханову вручили підозру щодо участі у злочинній організації, яка незаконно заволоділа активами громади Одеси. За нього внесли заставу в 30,2 мільйона гривень від депутата та головного спонсора УПЦ МП Вадима Новинського.

2023 рік: Київський мер Віталій Кличко під час засідання суду пропонував взяти Труханова на поруки. ВАКС усе ж постановив його заарештувати із заставою в 13 млн грн, яку вніс депутат міськради від його ж партії.

УПЦ МП і позиція під час великої війни

Навіть після повномасштабного вторгнення, Труханов продовжував виступати із заявами, які викликали обурення громадськості:

2020 рік (перед виборами): Після передачі у власність УПЦ МП землі під Свято-Іверським монастирем, його посаду міського голови благословив Онуфрій.

2022 рік: Виступив за пошук компромісу з Путіним та був проти знесення пам'ятника Катерині II.

2024 рік: Активно виступав за збереження пам'ятника Пушкіну, стверджуючи, що він "частина нашої історії".

Висновки Миколи Томенка

Микола Томенко підсумовує цю скандальну хронологію, прямо звертаючись до громадськості:

"Вважаю, що моя коротка довідка буде КОРИСНОЮ у черговій війні в соціальних мережах щодо питань: ПОЛІТИЧНОЇ орієнтації Труханова; хто ВИНЕН, що він більше як 10 років перебував на посаді міського голови Одеси і попри серйозні звинувачення у корупції фактично ВИГРАВ у всіх судових справах."