Україна разом із партнерами за останні два роки запустила цілу низку міжнародних проєктів у сфері безпілотних та автономних апаратів різного типу. Важливо розуміти, як ці проєкти капіталізують українські здобутки у виробництві та використанні дронів Мапа міжнародних проєктів України: від США та Британії, до Нідерландів та ФранціїУкраїна та США з 2024 року створюють рамку для запуску довгих виробничих серій з опорою на бойовий досвід масового використання дронів різних типів. Спільні проєкти передбачають великі закупівлі масових БПЛА, ліцензування і запуск спільних ліній в Україні та Сполучених Штатах. А ще очищення ланцюгів постачання від китайських чи інших санкційно ризикових компонентів.Інтерес США у цьому проєкті – не стільки конструкція дронів, скільки доступ до даних поля бою і досвід швидкого циклу оновлень повітряних БПЛА. Дані поля бою, бойові дані, операційні дані – ці терміни ще не так широко вживаються в Україні, як в міжнародній військовій термінології використовуються терміни battlefield data, combat data, operational data. Але саме це є тим "цифровим скарбом" нового покоління війни, який стає ключовим фактором забезпечення бойового потенціалу.Що ми називаємо даними поля бою? Йдеться про сукупність цифрових даних про ведення бойових дій, зокрема з використанням певних видів зброї. Окрім покращення тактики застосування, ці дані критично важливі для скорочення циклів адаптації та виробництва, особливо на гнучких автоматизованих виробництвах. Наскільки масштабними є спільні американсько-українські проєкти і які позитиви вони дадуть Україні?  На 2025–2026 роки фігурують орієнтири роки щодо виробництва мільйонів FPV-дронів, значними партіями важких БПЛА. Для України це означає довгі контракти, спільну сертифікацію та прогнозовану логістику. Для США – індустріальне втілення перевірених у бою та оцифрованих рішень, а ще  очищені від китайської залежності ланцюги постачання. В полі зору спільних проєктів також морські безекіпажні системи та пов’язані дані бойового використання. Влітку цього року були також оголошені плани постачання 33 тисяч пакетів штучного інтелекту для українських зенітних БПЛА.  Виконуватиметься це за кількома паралельними контрактами зі США та окремими постачальниками у ЄС, починаючи з 2025 року. Йдеться про автономні бортові модулі зі штучним інтелектом, що здатні захоплювати та супроводжувати ціль за допомогою багатосенсорного "зору", перехоплювати  її завдяки прогнозу руху у складних умовах РЕБ при втраті GPS. Для України це пряме підсилення ефективності дешевих контрдронних засобів (C-UAS); для партнерів – перспектива стабільного попиту на новому ринку автономних ШІ-модулів з можливістю отримання нового масиву даних поля бою.Project Octopus, оголошений Великою Британією з 2025 року – це підготовка до серійного виробництва дешевих перехоплювачів дронів з опорою на український бойовий досвід. Заявлений орієнтир – тисячі одиниць перехоплювачів на місяць. У фокусі проєкту – платформа, сенсори, захищений канал керування, алгоритми наведення та інтеграція у багатошарову ППО. Британська сторона забезпечує індустріальну дисципліну та стандарти, українська – постійний бойовий зворотний зв’язок і швидкі оновлення перехоплювачів.Нідерланди з 2025 року розгортають промисловий хаб VDL Born, на якому мають вироблятись зокрема наземні роботизовані комплекси (НРК), енергомодулі та  компоненти БПЛА для України. Також почалося фінансування виробництва для України НРК THeMIS. Цей проєкт дає нам додаткові виробничі потужності та наближення до європейських індустріальних стандартів, Нідерландам – робочі місця та ті самі дані бойового використання, про які говорилось.Франція з 2025 року проголошує наміри спільно з Україною виробляти модульні БПЛА для тактичної розвідки з електрооптичним та інфрачервоним обладнанням, захищеними каналами передачі даних та інтеграцією з артилерійськими системами. Україна в цьому проєкті так само надасть дані бойового використання, Франція – сертифікацію та виробничу базу для спільного виробництва.Німеччина з 2024 року почала фінансування розробки спільно з Україною ударних та розвідувальних БПЛА великої дальності, оснащених захищеним зв’язком та автономною системою керування, сумісною з вимогами Бундесверу та НАТО. Вигоди сторін аналогічні: нам - наближення до європейських індустріальних стандартів та масштабів, Німеччині – інтеграція у власні технічні рішення бойового досвіду України.Thales Belgium у 2024 році вивела в серію 70-міліметрові ракети з повітряним підривом для боротьби з БПЛА. Первісно це були авіаційні некеровані та з лазерним наведенням ракети для гелікоптерів і літаків. Нині їх адаптували під боротьбу завдяки новій головній частині. Сили оборони України першими інтегрували та застосували цю версію ракети. Очікується часткове складання в Україні. Це не єдині коопераційні проєкти України, але найбільш показові. Що видно з їх мапи? США та Велика Британія намагаються спільно з Україною швидко заповнити дефіцит в ударних БПЛА, очищаючи ланцюги постачання від китайських компонентів, а також  у дронах-перехоплювачах (C-UAS) з автономними модулями ШІ. ЄС інституційно вибудовує інструменти для великих партій і переходу на ланцюги постачання без ризикових вузлів. Нідерланди надають виробничий хаб (оборонно-промисловий індустріальний і технологічний парк) для наземної роботизації. Франція й Німеччина – сертифікацію, технологію виробництва і доведення до західних індустріальних стандартів. Україна у цих проєктах отримує те, що потрібно тут і сьогодні: доступ до серійного виробництва дронів, зокрема зенітних, сертифікованих за європейськими нормами моделей, їх швидке оновлення за даними бойового використання та довгі контракти. Виміри української революції дронів: що Україна може дати партнерамЩе до широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році безпілотні літальні апарати (БПЛА), роботизовані наземні комплекси (РНК) були вже тривалий час представлені в збройних силах провідних країн та помітною мірою в операції об’єднаних сил України на сході після російського вторгнення 2014 року. Але, як ми знаємо, до 2022 року дрони були переважно інструментами розвідки та бойової підтримки з окремими ударними можливостями. Ще у 1982 році Ізраїль ввів БПЛА у систему придушення сирійської ППО під час операції в долині Бекаа 1982 року. У США ера дронів почалася з 2001 року, коли розвідувально-ударні комплекси з опорою на дрони стали регулярним інструментом у кампаніях в різних частинах світу, починаючи з Іраку, який спробував окупувати Кувейт. У 2007–2008 роки США вже закріпили єдину класифікацію груп БПЛА (Groups 1–5) як основу для планування операцій та оборонного замовлення. Туреччина у 2010-х запустила у серію ударний БПЛА,  і у 2019 році вони з’явились в Україні. Загалом на момент початку широкомасштабної російської агресії у світі існували усталені тактики, технології та процедури використання військових дронів, нехай це й було  обмежено за обсягами та функціональністю. Тим часом Україна у 2014–2021 роках паралельно створювала власний фундамент використання дронів - від волонтерських розвідників та перших штатних БПЛА у зоні АТО/ООС до формування інтегральної системи спостереження за лінією розмежування на сході. Повномасштабне вторгнення РФ дало використанню дронів у війні нову якість – вони за кілька років війни високої інтенсивності перетворились із допоміжного засобу на ключовий інструмент війни."Дронний перехід" у ведені війни проявив себе у появі уздовж фронту мертвої зони, яка постійно розширюється. Зона ця створюється широким використанням ударних та розвідувальних дронів, а також засобів протидії – РЕБ, зенітних дронів і інших засобів боротьби з ударними та розвідувальними дронами. Іншим проявом нової технології війни став масштаб виробництва зі скороченим циклом ітерацій і адаптацій до потреб фронту. Оновлені під потреби фронту електроніка, системи керування, канали зв’язку, сама конструкція БПЛА могли з’являтись у силах оборони за лічені тижні. Уряд, міністерство оборони та оборонна промисловість запустили нові інструменти розробки та закупівель, такі як DOT-Chain Defence і Brave1. У світі раніше такі інструменти існували тільки як плани й пілотні проєкти. Третій прояв дронної революції – широке застосування БПЛА для компенсації дефіциту у кардинально більш коштовній ударній авіації та класичних крилатих ракетах. Причому одночасно із застосуванням ударних БПЛА великої дальності Україна продемонструвала ефективність застосування ударних систем великої дальності з використанням автономно або на великій відстані керованих роїв малих дронів з "гібридною" системою доставлення на велику дальність. Новим проєктом стало масове розгортання зенітних дронів як нижнього відносно дешевого та максимально доступного шару засобів протидії дронам (C-UAS): вони мають закрити вартісну діру між відносно дешевою ціллю, якою є дрон та коштовною системою ППО на основі протиракет. Ще один прорив у дронних технологіях, продемонстрований Україною – ефективне асиметричне використання безекіпажних катерів проти класичних бойових кораблів. Українські БЕК фактично знищили флот РФ в Чорному морі, локалізували його залишки у російських портах на східному узбережжі моря. Доволі високим потенціал БЕК також виявися для знищення портової інфраструктури агресора. В результаті український дронний здобуток, небачений у світі до 2022 року,  можна позначити як бойовий комплект дронної спроможності тактичного, оперативного і навіть стратегічного рівня. Цей комплект включає власне дронні платформи різного класу, їх електронне та програмне забезпечення, тактику, технологію і процедури застосування. А ще масштабні дані бойового використання – той самий "цифровий скарб", без якого неможливе забезпечення високого бойового потенціалу в новому поколінні воєн.Однак головна проблема, що цей український здобуток поки що виразно недокапіталізований. Потрібні довгі серії на компонентах із прозорим походженням із країн-партнерів, стандарти, захист інтелектуальної власності та контракти, що прив’язують дані бойового використання до життєвого циклу зброї з постійною адаптацією і модернізацією до умов війни. Тобто, ситуація складається таким чином, що Україні бракує цих інструментів капіталізації оцифрованого бойового досвіду використання дронів, союзникам же і партнерам – самого цього оцифрованого досвіду. Як можна діяти в цій ситуації?Які бар'єри мають бути зняті для розвитку міжнародних проєктівНасамперед слід побачити, що на карті міжнародних проєктів добре працює вже сьогодні, а що потребуватиме серйозних вкладень та зусиль. Приміром, британський Project Octopus із серійного виробництва зенітних дронів разом з американським постачанням бортових пакетів ШІ для наведення таких дронів закриває вкрай чутливий дефіцит у захисті від російських ударних дронів середньої та великої дальності. Цей напрям доповнюється створенням відносно дешевих зенітних ракет на основі некерованих авіаційних. Європейські спільні закупівлі й стандартизація допомагають знизити собівартість, підвищити рівень технології та зробити попит передбачуваним. Зокрема, розгортання виробництва на нідерландському хабі VDL Born потенційно підсилює наземну військову робототехніку України. Французька ініціатива серійного виробництва з тактичними розвідниками та захищеним зв’язком потенційно закриває потребу у якісному цілевказанні для артилерії та FPV-роїв. Проєкт США забезпечить доступ до авангардних американських технологій, зокрема щодо автономних систем керування на основні ШІ. Це про однозначні позитиви.Тепер про те, де є лише часткове "влучання".  Американські та європейські проєкти поки більше про те, "як виробляти правильно", ніж про "як підтримувати надшвидкі цикли адаптації". Якщо у контрактах не зафіксувати механіку доступу до даних бойового використання, темпи адаптації можуть відстати від темпів появи нових тактик, технік і процедур на полі бою. Французький та німецький підходи сильні у технологіях виробництва і сертифікації. Але є ризик зайвої регуляції, відмова від якої значною мірою стала магнітом для зовнішнього інтересу. Нідерландський хаб може забезпечити потребу фронту в НРК, але поки вірогідно невеликої номенклатури. На жаль, у міжнародних проєктах виглядає непредставленим морський сегмент – розробка і виробництво БЕК і інших видів морських дронів. Але саме цей сегмент використання дронів дав Україні асиметричну перевагу на морі та відкрив морські шляхи зовнішньої торгівлі. Нарешті є у міжнародних проєктах і відверті  прогалини. По-перше, гарантовані обсяги для малих дронів ще не закріплені у довгих контрактах з опціями форс-мажорного нарощування. По-друге, перехід на компоненти з прозорим походженням вимагає не лише намірів, а й загального каталогу дозволених вузлів, спільних закупівель критичної електроніки/оптики та пільгового обігового фінансування для виробників. Фактично, потрібне де-факто включення України у спільну з ЄС або США систему експортного контролю, що передбачає зменшення взаємних технологічних бар’єрів. Одне слово, новий рівень співробітництва вимагає нових, дедалі складніших рішень. Чим швидше їх знайдемо, тим гарантованішою буде наша перевага на полі бою над ворогом.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.