Що таке Innovation ChallengeInnovation Challenge – це хакатон, конкурс інновацій, який запустили Об'єднане командування з трансформації НАТО та держави-члени альянсу. Цьогоріч його метою стала розробка рішень проти російських КАБів, тоді як, скажімо, в 2024 році проводили конкурс засобів автоматизованого розмінування мінних полів та підвищення стійкості БпЛА від дії РЕБ."В умовах конкурсу одразу обговорено, що це мають бути просте та зрозуміле рішення, яке не вимагає довгого навчання та інтеграції. Також окреслено, що це рішення, яке може бути на стадії від "просунутої концепції", також воно може бути й адаптацією вже наявних та доступних рішень. Важливо, що рішення має бути дешевим з погляду витрат ресурсів та легко масштабуватись", – пояснював Defense Express.Конкурсна пропозиція повинна була презентувати рішення бодай одного з таких завдань: виявляти, пригнічувати засобами РЕБ, включно із протидією супутниковій навігації, знищення самої бомби, протидія носію для унеможливлення досягнення умов запуску, захист самих об'єктів, які можуть бути цілями ударів.СУ-34 рф, скидає бомби на українські позиції, фото: gettyimagesДо участі в хакатоні НАТО вперше допустило розробників та науковців з України, а сам захід був спрямований на вирішення спільних загроз нашої країни та членів альянсу."Ворожі КАБи – одна з найбільших загроз для українських військових на лінії зіткнення та українських міст. Важливо, що саме ця тема є ключовою для чергового хакатону НАТО. Це доводить, що ми знаходимося в одному безпековому контексті з альянсом", –  зазначав заступник міністра оборони Валерій Чуркін.Українське оборонне відомство повідомляло, що до Innovation Challenge вперше допустили представників України, тоді як раніше в хакатоні брали участь виключно представники держав-членів НАТО.Пропозиції на конкурс приймали в лютому-березні, а оцінювали за десятком суддівських критеріїв, як-от актуальність, інноваційний підхід, зручність використання, інтеграція та сумісність, портативність, можливість масштабування та ін. Загалом хакатон зібрав пропозиції від 40 команд, а до фіналу, за результатами відбору, потрапило 13 з них.Хто переміг в Innovation ChallengeУкраїнська команда отримала на хакатоні спеціальний приз – за протидію РЕБ.Переможцем Innovation Challenge стала французька компанія Alta Ares. Судді найвище оцінили її рішення з використанням штучного інтелекту для виявлення, ідентифікації та прогнозування траєкторії польоту плануючих бомб. Alta Ares адаптувала до нової задачі вже наявну систему, яка була створена для розвідувальних місій в Україні."Система використовує алгоритми штучного інтелекту для обробки відео та акустичної інформації. Вона підтримує дві ключові функції – оповіщення військ у прогнозованій зоні влучання з метою вмикання засобів РЕБ та заняття укриття, яке має врятувати від бомби, що вже не може забезпечити відповідну точність ураження. Окрім того, система дозволяє передбачати можливі напрями російської атаки для превентивних дій", – пояснювало принципи роботи засобу видання Defense Express.Друге місце дісталося Tytan Technology. Німецький стартап запропонував для перехоплення КАБів свій зенітний дрон. Його випробування розпочались в Україні ще в 2024 році і він був пристосований для збивання БпЛА. Дрон Tytan, який називали перехоплювачем "шахедів" використовує геймерську приставку, а його низька вартість зумовлена активним використанням 3D-друку. Tytan має дальність у 20 км, розганяється до 300 км/год. Дрон використовує "машинний зір", має злітну вагу у 5 кг, в тому числі 1 кг бойової частини. Німці пристосували Tytan до протидії КАБам.Також до трійки переможців увійшов ще один французький конкурсант – Atreyd. Ідея цього стартапу полягає в тому, щоб протидіяти КАБам завдяки автономному рою дронів-камікадзе. Йдеться про формування "стіни дронів" для перехоплення керованих авіаційних бомб у польоті з використанням ультразвукової системи виявлення та наведення.Neutralizing Glide Bombs: An Innovation Challenge to support UkraineOn March 27, 2025, at @NATO_JFTC (Bydgoszcz, Poland), #NATO gathered military experts, innovators, and Ukrainian reps to tackle a major threat: glide bombs, a scourge on Ukraine’s frontlines.Led by @NATO_ACT,… pic.twitter.com/M1X7esNELJ— NATO Supreme Allied Commander Transformation SACT (@NATO_SACT) March 31, 2025 Коли Україна зможе збивати КАБи новими засобами країн НАТОВлітку спеціалізовані видання повідомляли про випробування нових засобів протидії керованим авіабомбам. Остаточне рішення було розроблене за участі трьох переможців хакатону – Alta Ares, Atreyd, та Tytan. Кожен із цих стартапів доклав свої компоненти до фінальної багатошарової системи протиповітряної оборони, що допоможе боротися не лише з КАБами, але, скажімо, і з дронами типу Shahed.Низку рішень впровадили вже, стосовно інших – проводять роботи із вдосконалення систем перехоплення. Пресслужба НАТО зазначила, що випробування показали доцільність багаторівневого підходу до захисту. Також були визначені напрямки щодо вдосконалення, а компанії-учасники зобов'язались покращувати свої системи у стислі терміни.УМПК під крилом Су-34 "ВКС" РФ, фото: defence-uaСистеми, які дозволять перехоплювати та знищувати російські керовані плануючі бомби, планують повноцінно розгорнути до кінця 2025 року."Можливість протистояти КАБам врятує більше життів українських військових, а також підвищить ефективність оборонних укріплень. Відповідно рішення для цієї проблеми потрібні вже "на вчора", – писав Defense Express.Що таке КАБи й наскільки велику загрозу вони несутьКерована авіаційна бомба (КАБ) – це один з видів авіаційних боєприпасів. Вона оснащена аеродинамічними поверхнями та системою наведення для підвищення влучності. Після створення КАБів старі авіаційні бомби почали називати некерованими або "тупими" бомбами. Керовані авіабомби відносять до високоточної зброї.Авіаційні бомби скидають із літака, вони відокремлюються від тримачів з невеликою швидкістю примусового відділення чи під дією гравітації. Чим вище й на більшій швидкості літак скидає КАБ, тим далі летітиме бомба.Важливий момент – для скидання керованих авіаційних бомб російські літаки не змушені входити до зони ураження української ППО. Вони підлітають до лінії бойового зіткнення і за 40-50 км від неї запускають бомби. Оскільки носій бомби не входить у зону роботи деяких засобів ППО, його вважають складною ціллю."Протидія ворожим авіаційним засобам залишається однією з головних задач. Ідеї запропоновані командами мають перспективу для розв'язання цієї проблеми. Будемо співпрацювати, тестувати та випробовувати відібрані технології", – цитував сайт міноборони Валерія Чуркіна.