Президент США Дональд Трамп зазнав болючої персональної невдачі, цього року так і не отримавши Нобелівську премію миру.

РБК-Україна пояснює, чому так сталося і які шанси на перемогу Трампа наступного року.

Головне: 

• Як Трамп добивався Нобелівки?
• Чому цього року йому не дали премію?
• Що потрібно, аби Трамп отримав приз у майбутньому?

Минулого тижня президент США Дональд Трамп готувався до нового тріумфу. Серед численних успіхів у житті йому бракувало одного – Нобелівської премії миру, хоча намагання її отримати, схоже, перетворилося для нього на справжню нав'язливу ідею. Особливо, зважаючи на те, що свого часу попередник Трампа, Барак Обама, отримав "Нобелівку" фактично авансом.

Знаючи особливості характеру Трампа, цього року одразу кілька країн номінували його на премію за "миротворчі зусилля". Сам Трамп активно підігравав цьому, заявляючи про сім "завершених воєн". А наприкінці липня він навіть зателефонував міністру фінансів Норвегії (де знаходиться Нобелівський комітет) Єнсу Столтенбергу, аби обговорити торгові тарифи, а також своє прагнення отримати Нобелівську премію миру. За даними норвезьких медіа, Трамп нібито висловив думку, що заслуговує премію за свою діяльність на благо миру у світі, і дуже хотів би її отримати.

Тож, не дивно, що напередодні вручення премії букмекерські ставки на перемогу президента США були високі як ніколи. Ба більше, схоже, під сам день оголошення лауреата і за посередництва США, Ізраїль та ХАМАС значно просунулися у врегулюванні конфлікту у Секторі Газа, що мало б додати ще аргументів на користь Трампа.

Проте Нобелівський комітет, ймовірно, проігнорував всі ці "натяки" і вручив премію лідерці опозиції з Венесуели Марії Коріні Мачадо. 

Комітет, який вручає премію, є незалежним органом, який зобов'язаний дотримуватися заповіту Альфреда Нобеля – шведського винахідника і філантропа. Перш за все, мова йде про вшанування тих, хто сприяє миру, роззброєнню та міжнародній співпраці. За цими критеріями, послужний список Трампа суперечливий, написала директорка Інституту досліджень миру в Осло Ніна Грегер у Time. Її інститут, серед іншого, консультує Нобелівський комітет щодо премії миру.

У сфері міжнародної співпраці Трамп зайняв ізоляціоністську позицію. На початку цього року він підписав укази про вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров'я, Паризької кліматичної угоди та міжнародних податкових угод. Ці рішення свідчать про відхід від багатосторонньої взаємодії та суперечать баченню Нобеля.

Адміністрація Трампа також різко обмежила зусилля США щодо надання іноземної допомоги, скоротивши Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Програми на мільярди доларів – від допомоги голодуючим у Судані до кампаній вакцинації в країнах Африки на південь від Сахари – опинилися під питанням. 

Щодо роззброєння, підхід Трампа полягає у відмові від традиційних практик. Приміром, протягом його першого терміну США вийшли з договору про контроль над ядерними озброєннями з Росією, укладеного в часи Холодної війни. Зараз же Трамп оголосив про амбітні плани переозброєння і навіть перейменував Міністерство оборони у Міністерство війни. Альфред Нобель же навпаки, наголошував на поступовому скороченні озброєнь та побудові взаємної довіри між країнами.

Щодо миру, Трамп дійсно зробив помітні кроки для підтримки багатьох ініціатив у закінченні війн по всьому світ. Але у Нобелівського комітету є запитання, яким чином це відбувалося. Нерідко, у своєму прагненні "завершити війни", Трамп не розбирався в їх першопричинах і ставав просто на бік сильнішої чи більш зрозумілої йому сторони. Все це на собі відчула і Україна – в ході сумнозвісної сварки у Білому домі та подальших спроб Трампа поладнати з Росією без тиску на Кремль.

До того ж неоднозначними є дії Трампа всередині США. Це, з одного боку жорсткі депортації нелегальних мігрантів, що часто проходять на грані законності. З іншого,  введення військ у міста нібито для боротьби зі злочинністю, що викликає критику у місцевої влади у штатах. А ще, намагання використати адмінресурс для тиску на політичних опонентів та інколи їх відкрите цькування у власній соцмережі Трампа Truth Social. 

Попри невдачу цього року, Трампу ще може пощастити іншим разом. У команді Трампа очікувано розкритикували цьогорічне рішення щодо премії. Директор з комунікацій Білого дому Стівен Чун заявив, що Нобелівський комітет "ставить політику вище за мир".

"Президент Трамп продовжуватиме укладати мирні угоди, припиняти війни та рятувати життя. Він має серце гуманіста, і ніколи не буде нікого, хто, як він, міг би зрушити гори силою своєї волі", – написав Чун у соцмережі X.

Трамп уже поспілкувався з лауреаткою премії. За його словами, розмова з Марією Коріною Мачадо була "дуже приємною". Він також пожартував після розмови.

"Я не сказав: "Тоді віддай це мені", хоча, гадаю, вона могла б. Вона була дуже милою", – зауважив Трамп.

Мачадо, своєю чергою, присвятила премію венесуельському народу, а також Трампу. Ймовірно, таким чином вона намагається зіграти на емоціях президента США, адже їй потрібна підтримка Трампа.

Мачадо і раніше мала контакти з Білим домом. Крім того, зараз США розгорнули біля берегів Венесуели флот для боротьби з наркокартелями. За даними The New York Times, команда Трампа розробила кілька сценаріїв подальших дій – аж до військової інтервенції та повалення диктатора Мадуро, проти якого Мачадо веде боротьбу. 

Успіх у цій справі може бути аргументом для висунення Трампа на премію вже наступного року.

Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий знову номінувати Трампа на премію, якщо той забезпечить припинення вогню у російсько-українській війні.

"Якщо Трамп дасть можливість такого припинення вогню світові, передусім українцям, – так, його треба номінувати на Нобелівську премію. Будемо номінувати від України", – сказав Зеленський журналістам. 

Та щоб Нобелівський комітет став більш прихильним до Трампа, президент США має не лише стати реальним миротворцем на міжнародній арені, а й змінити свою політику всередині Штатів.

При написанні матеріалу використовувались заяви Дональда Трампа, Марії Коріни Мачадо, Стівена Чуна та публікації The New York Times, Time, Bloomberg, Reuters