Безпілотні літальні апарати домінують в небі на фронті російсько-української війни. А в їх тіні усе більш масовим стає використання наземних роботизованих комплексів обома сторонами. Як інформує «Главком», про це пише Forbes.

Автор публікації зазначає, що внаслідок активного застосування БпЛА, на фронті утворилася так звана кілл-зона, що може сягати 25 км вглиб від лінії зіткнення. У таких умовах логістичні задачі доводиться доручати безекіпажним транспортним засобам заради зменшення втрат особового складу під час доставки усього необхідного на передову.

Справа у тому, що тими ж FPV-дронами важко вибивати солдатів з населених пунктів, які вони контролюють. Але дрони добре себе показують в атаках на транспорт, що постачає набої та провіант цим гарнізонам. Фактично обидві сторони намагаються брати підконтрольні ворогу села і міста у дронову облогу. І саме для того, аби прорвати таку облогу, доводиться використовувати наземні роботизовані комплекси.

У Мережі з’являється усе більше відео того, як безпілотні наземні транспортні засоби доставляють провізію на передову – як російським, так і українським солдатам. І хоча наземні роботи так само вразливі для ударів БпЛА, як і звичайні пікапи, їх втрата обходиться без загибелі водіїв.

Наземні роботи є значно меншими за звичайні автомобілі, тож можуть брати на борт відносно небагато вантажу. Але натомість вони є менш помітними, і часто пристосовані для пересування поза дорогами, де важко проїхати автомобілем. Наприклад, в лісі.

Наземні роботизовані комплекси також частково вирішують проблему медичної евакуації поранених, що стала вкрай ускладненою через постійні загрози з неба. Не маючи змоги евакуювати пораненого автомобільною чи броньованою технікою, його можна покласти на спеціально пристосований для цього наземний комплекс і непомітно вивезти в тил.

Як зазначає автор публікації, досвід у створенні БпЛА дав українським компаніям можливість розробити власні моделі наземних безпілотників. Тепер ЗСУ мають широкий арсенал таких роботів, пристосованих під різні задачі – не лише логістики, але також розмінування, розвідки та навіть безпосередньої вогневої підтримки військ.

Вітчизняні системи доповнюються тими, що надаються західними союзниками в межах пакетів військової допомоги.

Росія також намагається переймати український досвід з наземними дронами. Росіяни створили низку власних експериментальних систем, що перебувають на різних стадіях розробки, тестування чи навіть виробництва.

Разом із тим, як пише Forbes, наземні роботизовані комплекси залишаються відносно примітивними порівняно зі швидким розвитком технології БпЛА.

«Прагнення до розробки нових безпілотних наземних транспортних засобів відображає ширший зсув до роботизованого бою, де машини відіграють дедалі більше ролей, які колись були зарезервовані для людей. Хоча нинішні системи залишаються обмеженими, їхня швидка еволюція вказує на майбутнє поле бою з інтегрованою мережею повітряних, наземних та морських дронів. Як для України, так і для Росії перевага в наземних безпілотниках надасть їм перевагу на сучасному полі бою, впливаючи на майбутню траєкторію війни», – резюмує Forbes.

Нагадаємо, Міністерство оборони України продовжує посилювати Збройні сили сучасними технологіями вітчизняного виробництва. У липні 2025 року до експлуатації було допущено 8 нових наземних роботизованих комплексів (НРК), усі вони виготовлені в Україні.

Також 7 липня розпочала роботу DOT-Chain Defence – нова цифрова система, яка прискорює та спрощує постачання озброєння для Сил оборони. Це своєрідний маркетплейс зброї, створений для оперативного забезпечення фронту.