У розпал революційних подій 1917 року, цей акт символізував пробудження національної свідомості в моряків та поклав початок героїчній історії українського флоту. Тому "Завидний" став черговим помітним символом боротьби за незалежність, який пройшов через імперські війни, революції та окупації, перш ніж зникнути в хвилях історії.Еспресо розповість більше про історію цього корабля. Будівництво та рання служба в Російській імперіїЕсмінець "Завидний" належав до типу малих міноносців Чорноморського флоту. Він був одним із останніх поколінь таких кораблів у Російській імперії перед Першою світовою війною. Його було закладено в Миколаєві на заводі "Наваль" на початку XX століття. На воду спущено навесні 1903 року, прийнятий у стрій наприкінці того ж року. Це був типовий представник "москітного флоту" – легких, швидких суден, призначених для торпедних атак і розвідки.Будівництво велось у контексті наростання напруги в Європі: Росія, прагнучи посилити Чорноморський флот, замовляла серію з восьми міноносців, натхненних успішними британськими та французькими зразками. Вартість одного такого корабля сягала 2,2 мільйона рублів.Основні характеристики: водотоннажність – близько 410–515 т; довжина – 64,0 м; ширина – 6,4 м; осадка – 2,2 м; да гвинти, швидкість – до 26 вузлів (48,15 км/год); екіпаж – близько 72 осіб. Озброєння – кілька 75-мм гармат, кулемети, торпедні апарати (однотрубні, калібру ~450–457 мм) та морські міни. Дальність ходу – 1500 морських миль на 15 вузлах, що дозволяло ефективно діяти в акваторії Чорного моря.Загалом "Завидний" був компактним, але потужним бойовим судном для своєї епохи. У перші роки служби він базувався в Севастополі, входив до складу 1-ї дивізії міноносців Чорноморського флоту. Він брав участь у рейдових операціях, у мінно-загороджувальних та блокадних діях біля турецьких берегів, неодноразово прикривав інші сили флоту. Найвідоміший бій за участі "Завидного" відбувся на початку 1916 року під час Ерзурумської наступальної операції. Разом з іншими кораблями знищив до 490 різних кораблів та плавзасобів ворогаТа варто відзначити, що вже на цей час судно вважалося в багатьох відношеннях морально застарілим, однак продовжувало виконувати активні завдання на морі.Революція 1917: шлях до українського флотуфото: armyinformПісля Лютневої революції 1917 року процеси українізації торкнулися й Чорноморського флоту. Адже у ньому було багато етнічних українців, у морських осередках з’являлися товариствa та гуртки, тому й піднімалися національні прапори. Історик Андрій Іванець розповів Радіо Свобода, що у Чорноморському флоті служило близько 40 тисяч моряків, серед яких, за більшовицькими підрахунками, приблизно 65% становили уродженці України, а за спогадами українських мемуаристів – до 80% усього особового складу."Завидний" – один із перших кораблів, де ще влітку 1917 року підняли синьо-жовтий стяг. Але саме 12 жовтня 1917 року есмінець офіційно став першим серед кораблів Чорноморського флоту, який підняв український прапор і відмовився його спускати. Того ж дня пресою було опубліковано маніфест екіпажу, у якому моряки пояснювали свій вчинок прагненням відновити права "нашої славної матері-України" та вимогою більшої автономії в межах федеративної Росії. Цей документ став одним із символів настроїв частини чорноморців у 1917 році."Ми, українці ескадрового міноносця "Завидний", підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що недивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України, а значить жива та сила, яка повинна відновити права нашої славної, дорогої матері-України", - йдеться в маніфесті. Цей акт надихнув інших. Адже до кінця 1917 року під український прапор перейшли десятки інших суден. У листопаді 1917 року в Севастополі було створено Морський курінь імені гетьмана Петра Сагайдачного – перше українське військово-морське формування, до складу якого увійшли моряки Чорноморського флоту, що підтримували ідею українізації.Після цього керівництво УНР розпочало формування власних військово-морських сил на базі кораблів Чорноморського флоту. На той час у складі цього флоту налічувалося близько дев’яти лінкорів, семи крейсерів, вісімнадцяти есмінців, чотирнадцяти підводних човнів, шістнадцяти тральщиків та численних допоміжних суден. Багато з них підняли українські прапори, визнаючи підпорядкування Центральній Раді. Тим часом у Росії повним ходом більшовики на чолі з Леніним силою здобували владу після успішного жовтневого перевороту. Вже до грудня, за допомогою терору та агітації, вони змогли залучили до більшовицького руху майже весь Чорноморський флот. 3 грудня 1917 року всі кораблі мінної бригади, окрім міноносця "Завидний", підняли червоного прапора.Тому реальний контроль УНР над флотом був короткочасним і неповним – через боротьбу за владу між більшовиками, німецькими силами, військами Антанти та білогвардійцями, які всі діяли у чорноморському регіоні. Тому український морський флот існував радше як символ державотворення та прагнення до незалежності, ніж як стабільне військово-морське об’єднання.Міноносець "Завидний" разом з крейсером "Пам'ять Меркурія" наприкінці 1917 року перебазувалися до Одеси, яка на той час була чи не єдиним українським морським портом. Однак більшовики захопили їх вже через місяць та знову перебазували до Севастополя.Служба під німецьким кайзером та захоплення більшовикамиЕсмінець "Завидний", фото: ВікіпедіяЗ падінням Центральної Ради та Брест-Литовським миром у березні 1918 року Чорноморський флот опинився в епіцентрі подій. Попри спроби більшовиків вивести флот з Севастополя, деякі кораблі залишилися. Серед них був і "Завидний", який 29 квітня знову підняв український прапор.Зі зміною влади та приходом гетьмана Павла Скоропадського, німці захопили або взяли в оперативне користування окремі кораблі Чорноморського флоту під час своїх операцій у регіоні. Тож есмінець "Завидний" у травні 1918 року став "R-13" у складі кайзерівського флоту в Чорному морі. Німці модернізували озброєння, використовуючи його для конвоїв та придушення повстань у Криму.Після поразки Німеччини у листопаді 1918 року есмінець "Завидний" повернувся до складу українського флоту й мав бути перейменований на "Полковник Шрамченко". Однак у грудні стався крах гетьманського уряду Скоропадського. У Криму діяли англо-французькі війська, які захопили есмінець "Завидний".У квітні 1919 року судно ледь не потопили англійці, які вже відступали, але "Завидний" встояв і знову змінив прапори – від червоного більшовицького до білогвардійського.Однак після другого захоплення Севастополя Червоною армією, "Завидний" таки остаточно став більшовицьким. У листопаді 1920 року його перейменували на "Марті". Однак йому так і не судилося стати повноцінною частиною нового радянського флоту. Адже незважаючи на план капітального ремонту, на якому той перебував, в травні 1922 року він був законсервований. Більше питання про відновлення корабля не підіймалося і в листопаді 1925 року "Марті" був виведений зі складу радянського флоту.Сьогодні його історія – нагадування про перші кроки українського флоту, який відродився лише в 1992-му. Тож "Завидний" не просто сталь і пара – це корабель, що завзято тримався за українські ідеї понад сто років тому.