Цей напад не лише запустив одну з найкривавіших війн сучасній в історії Близького Сходу, але й оголив давні рани столітнього ізраїльсько-палестинського конфлікту. Поки Ізраїль схиляє голову в жалобі, а світ стежить за непрямими переговорами в Єгипті, де план президента США Дональда Трампа може стати ключем до припинення вогню, у секторі Гази досі гуманітарна криза. Більше про це розповість Еспресо. Короткий огляд: столітній конфлікт, що тліє, і вибух 7 жовтняфото: колаж Еспресо Ізраїльсько-палестинський конфлікт – це столітня історія взаємних образ, суперечок, окупаційних політик і періодичних спалахів насильства. Основна причина – претензії на одну і ту ж землю. Для ізраїльтян це історична батьківщина та символ національного відродження, а для палестинців – рідна земля, яку вони вважають незаконно відібраною. На цьому тлі і відбувалися криваві війни до яких долучаються сусідні арабські країни, міжнародні посередники та терористичні угруповання, що лише поглиблюють розкол. Кожна сторона бачить себе жертвою, а іншу – агресором, що робить мирне врегулювання надскладним завданням.Традиційні фронти протистояння – Західний берег, Єрусалим, сектор Газа – постійно "тліють", але інколи конфлікт виходить за ці межі у надзвичайно масштабні інциденти. Так сталося 7 жовтня, яке ізраїльтяни порівнюють з американським "11 вересня". Тоді раптовий та добре скоординований терористичний напад ХАМАС, що включав смертоносне проникнення на територію Ізраїлю й захоплення людей у заручники, привів до драматичного перелому, який запустив важку і тривалу ізраїльську воєнну операцію в Газі. Миттєва реакція ізраїльського суспільства і влади, включно з мобілізацією та жорсткою відповіддю, значно загострила ситуацію й розширила масштаб гуманітарної катастрофи серед цивільних палестинців. Мова йде про понад 67 тис. людей, з яких третина – діти. Комісія ООН назвала це геноцидом. Глобальні наслідки: від жертви до агресора, і зсув симпатій світуІзраїльські протестувальники беруть участь у демонстрації із закликом звільнити заручників і припинити війну в Газі, в Тель-Авіві, Ізраїль, у суботу, 9 серпня 2025 року, фото: Getty Images Напад 7 жовтня спочатку викликав глобальну солідарність з Ізраїлем: численні мітинги у багатьох країнах на згадку про ізраїльських жертв, численні заяви лідерів, як-от Джо Байдена, про "право на самооборону" задля знищення терористів. Але відповідь Ізраїлю, а саме масові бомбардування Гази та військове вторгнення, змінили цей наратив. Адже це спричинило десятки тисяч загиблих, половина з яких це жінки й діти, до того ж 90% населення (1,9 млн людей) стали біженцями. ООН і правозахисники, як-от Amnesty International, звинуватили Ізраїль у "геноциді", посилаючись на руйнування інфраструктури та блокади допомоги. Світові лідери почали засуджувати ізраїльську владу, а Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт прем’єр-міністра І Беньяміна Нетаньягу.Ізраїль, що почав цю війну як жертва, у багатьох очах у світі став "агресором": численні протести в Лондоні, Нью-Йорку, Парижі скандували антиізраїльські гасла, натомість підтримуючи палестинців. Зростання антисемітизму на 20% у Німеччині, бойкоти в університетах США, заклики заборонити Ізраїлю брати участь у Євробаченні та спортивних подіях підкреслили поляризацію. Та й економічно війна коштувала понад $50 млрд, зруйнувавши сектор Гази на понад 80%. Читайте також: Чи дійсно "Бібі" гальмує мир на Близькому сході: як останні дії Нетаньягу руйнують плани Трампа про нову Рив'єру в секторі ГазиВсе це змінило міжнародну динаміку – багато держав, які традиційно стояли поруч з Ізраїлем, почали публічно все більше висловлювати стурбованість через масштаби цивільних жертв і руйнувань. Відтак частина міжнародної спільноти посилила критику на адресу ізраїльської влади і стала вимагати негайного припинення вогню та захисту цивільного населення. Та й у самому Ізраїлі значно зросла частка суспільства, яка вимагає припинити війну.Квінтесенцією цього стала хвиля політичних рішень низкою західних країн щодо офіційного визнання палестинської держави. У вересні кілька країн, включно з Францією, Великою Британією, Канадою та іншими, оголосили про це, підкреслюючи необхідність нового імпульсу для мирного процесу та гуманітарного доступу. Звісно, що таке зрушення розлютило ізраїльське керівництво й спричинило інтенсивні дипломатичні суперечки. Але також дало нову надію на мир через все більший міжнародний тиск.Варто відзначити, що напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року мав і відчутні наслідки й для України, насамперед у площині міжнародної уваги та ресурсів.  Бо новий масштабний конфлікт на Близькому Сході став головною темою світових ЗМІ та дипломатичних зусиль, частково відсунувши війну Росії проти України з перших шпальт і порядку денного багатьох країн. Деякі західні партнери переорієнтували частину політичного та військового фокусу на підтримку Ізраїлю, особливо у перші місяці після нападу, що позначилося на темпах ухвалення рішень щодо української допомоги. Крім того, увага США та ЄС була розділена між двома великими кризами, що ускладнило для Києва просування власних ініціатив, зокрема щодо нових пакетів озброєнь чи посилення санкцій проти Росії.  Тому Україна була і є дуже зацікавлена у врегулюванні конфлікту.Мир та відновлення Гази? Нові ініціативи Трампа та скепсис експертівфото: reuters Попри переговори та постійні міжнародні заклики, стабільного миру досі немає. Ще на початку року було досягнуто прогресу з обміном заручниками, але згодом процес застопорився через взаємну недовіру, розбіжності щодо умов припинення вогню та політичний тиск усередині обох таборів. Ізраїль наполягає на повному роззброєнні ХАМАС і гарантіях безпеки, тоді як палестинська сторона вимагає виведення ізраїльських військ із Гази, припинення блокади та чітких кроків до створення власної держави. Міжнародні посередники, насамперед США та Катару, намагаються зрушити процес, однак кожне наближення до компромісу супроводжується новими спалахами насильства та політичними заявами, які віддаляють перспективу тривалого миру.Зокрема, у середині вересня Ізраїль розпочав новий масштабний наступ, щоб повністю захопити сектор Гази та знищити ХАМАС.Наприкінці вересня президент США Дональд Трамп представив новий "план миру" з 20 пунктів. Він передбачає: негайне припинення вогню, звільнення останніх 50 заручників за сотні палестинських в'язнів, роззброєння ХАМАС під наглядом, гуманітарну допомогу та перехідне правління сектором Гази багатонаціональним технократичним урядом під "Радою миру" на чолі з Трампом. Також мова йде про реконструкцію Гази – понад $50 млрд за 5 років завдяки фінансуванню арабських країн. ХАМАС частково погодився 3 жовтня, обіцяючи звільнити заручників, але відкинув роззброєння. Тобто висунув свої умови. Натомість Трамп закликав Ізраїль "припинити бомбардування" для безпечного обміну, але військові дії досі тривають, хоч частково і послабилися.У The New York Times кажуть, що план Трампа можна умовно розділити на дві частини: угоду про звільнення заручників та бачення післявоєнного розвитку Гази. Але обидві сторони сповнені потенційних перешкод, які можуть зірвати угоду. Ключові спірні питання: відступ ізраїльських військ, 72-годинний термін для повернення заручників і тіл (ХАМАС вважає його нереальним), а також конкретний список палестинських в’язнів для обміну. ХАМАС також відкидає роззброєння та міжнародні сили безпеки, називаючи це втручанням у справи палестинців. Без чіткої угоди про ці умови угруповання не віддасть решту заручників – свій головний козир у переговорах. Тому ХАМАС прагне забезпечити "справедливий обмін заручниками".Попри очевидні розбіжності, цього тижня розпочалися переговори в єгипетському курортному місті Шарм-ель-Шейху. Арабські країни (Саудівська Аравія, Єгипет, Катар) частково підтримують ініціативу Трампа, а ЄС хоче мати свою роль в перехідній владі. Тобто є багато зацікавлених довкола цієї теми.Загалом експерти оптимістичні, але як завжди обережні, розуміючи, наскільки складним став конфлікт. Наприклад, Мкхаймар Абу-Сада з Університету Аль-Азхар пише, що ХАМАС ослаблений і в нього закінчилися варіанти, тому план Трампа – шанс на реформи, якщо вдасться уникнути помилок минулого. Однак у BBC наголошують, що довіра між двома сторонами практично відсутня (особливо після ізраїльської атаки на палестинських переговорників у Катарі), тому ніхто не вірить у реальність домовленостей. Показово, що переговори в Єгипті не є прямими, а за участі посередників.Історик та  політичний оглядач з Ізраїлю Вадим Поліщук сказав в етері Еспресо, що зараз ХАМАС намагається зберегти свій вплив у секторі Газа, шукаючи можливості залишитися в регіоні навіть у напівнелегальному статусі."Наразі ХАМАС затягує час та шукає будь-який спосіб, щоб залишитися в секторі Газа і мати там вплив, можливо у складі якихось структур, можливо у напівнелегальному становищі. Але щоб залишити якнайбільше збройних можливостей", - зазначив Поліщук.ХАМАС пропонує здати важке озброєння, але зберегти стрілецьку зброю, що дозволить їм утримувати владу в Газі, вважає оглядач Поліщук. Ізраїль проти, адже це може повторити відомий сценарій, коли ХАМАС, почавши як благодійна організація, наростив вплив, переміг на виборах і усунув конкурентів, знову відновлюючи контроль.У Bloomberg кажуть, що для Трампа перемир'я найближчими днями та звільнення заручників стали би вагомою причиною для здобуття Нобелівської премії миру, яку він так прагне отримати. Однак ім'я наступного лауреата буде оголошено вже 10 жовтня, та нараз жодних реальних зрушень у перемовинах не спостерігається. Попри гучні заяви та активну дипломатичну гру команди Трампа, домовленості про припинення вогню залишаються на рівні попередніх обговорень, а сторони продовжують обмінюватися взаємними звинуваченнями у зриві переговорів. Читайте також: Світ визнає Палестину: чому вересень цього року може стати точкою неповернення для Ізраїлю. Пояснюємо