Президент США Дональд Трамп заслуговує на Нобелівську премію миру, якщо йому вдасться переконати лідера Китаю Сі Цзіньпіна відмовитися від застосування сили проти Тайваню.

Про це заявив президент Тайваню Лай Чін-де, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

За його словами, Сполучені Штати залишаються ключовим міжнародним партнером Тайваню, на який претендує Китай, хоча між США та Тайванем немає офіційних дипломатичних зв’язків.

Лай також зазначив, що з моменту приходу Трампа на посаду на початку року нових продажів зброї острову не було оголошено.

Очікується, що Трамп може зустрітися з Сі Цзіньпіном на саміті лідерів Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Південній Кореї пізніше цього місяця.

Президент Тайваню послався на коментар Трампа в серпні, де він нібито запевнив, що Китай не вторгнеться на острів, поки Трамп перебуває на посаді.

"Якщо Трамп переконає Сі назавжди відмовитися від військової агресії проти Тайваню, він без сумніву стане лауреатом Нобелівської премії миру", - заявив Лай. 

Він додав, що радив би Трампу звернути особливу увагу на військові навчання Китаю в Тайванській протоці та збільшення сил у Східнокитайському й Південнокитайському морях.

Нобелівська премія миру - одна з найпрестижніших міжнародних нагород, яку щорічно присуджують за видатний внесок у зміцнення миру. Вона була заснована наприкінці XIX століття шведським винахідником Альфредом Нобелем.

Цьогорічного лауреата оголосять у Норвегії 10 жовтня. На нагороду висунуто 338 кандидатів, серед яких 244 особи та 94 організації. Серед можливих претендентів - президент США Дональд Трамп.

Нещодавно Трамп заявив, що прагне отримати Нобелівську премію миру, адже, за його словами, йому вдалося "зупинити сім воєн". Він також наголосив, що було б "великою образою для США, якщо він її не отримає".

Тим часом група народних депутатів Верховної Ради України зареєструвала документ із пропозицією звернутися до Нобелівського комітету та висунути Дональда Трампа на премію миру.

Конфлікт між Тайванем і Китаєм має історичне коріння і пов’язаний із китайською громадянською війною, після якої в 1949 році уряд Китайської Республіки відступив на Тайвань, а на материковій частині Китаю встановила владу Комуністична партія.

Китай вважає Тайвань своєю невід’ємною територією і не визнає його незалежності, загрожуючи застосуванням сили у разі проголошення офіційної незалежності.

Тайвань, своєю чергою, фактично діє як незалежна держава з власним урядом, армією та міжнародними зв’язками, хоча більшість країн світу офіційно не визнають його суверенітет.

Напруженість посилюється через військові навчання Китаю поблизу Тайваню та зростання активності в Південно-Китайському та Східнокитайському морях.

США та інші західні країни підтримують Тайвань.