Об’єднання ключових галузевих асоціацій - "Укрметалургпром", "УкрФА", "Укрцемент", Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів та Союз хіміків України - звернулися до прем’єр-міністра та профільних відомств із вимогою не допустити підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідний лист.

У зверненні промисловців підкреслюється: в умовах війни й слабкої кон’юнктури глобальних ринків будь-яке додаткове навантаження на логістику є катастрофічним для металургів, гірників, хіміків, виробників феросплавів, цементу та будматеріалів.

Автори нагадують: від початку 2021 року тарифи для чутливих вантажів уже зросли у 2,4 рази, а на перевезення порожніх вагонів - у 2,6 рази. Крім того, у 2022 році було здійснене разове підвищення на 70% задля компенсації падіння вантажної бази.

За оцінками ДП "Укрпромзовнішекспертиза", індексація ще на 37% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки на 98 млрд грн, мінус 36 млрд грн бюджетних надходжень щороку та ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць (із них 26 тис. - у промисловості). На думку підписантів, наслідком стане не лише зниження виробництва й експортних поставок, а й просідання фінансової стійкості самої Укрзалізниці через відтік вантажів.

Окремо у листі наголошується: вартість залізничних перевезень в Україні вже на 10–60% вища, ніж у Польщі та Словаччині, попри їхні вищі витрати на оплату праці та інфраструктуру.

У ЄС, зазначають промисловці, держави навпаки стимулюють повернення вантажів на колії пільговими ставками та підтримкою як елементом "зеленої" політики; натомість в Україні підвищення тарифів штовхає бізнес на автологістику, що прискорює руйнування доріг і генерує нові бюджетні витрати.

Галузеві об’єднання вважають, що першопричиною фінансового дисбалансу УЗ є системні проблеми, насамперед перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних, надмірна й малодіяльна інфраструктура та висока витратна база.

Вони наголошують: вантажний сегмент УЗ лишається прибутковим (за 2021–2023 рр. - 20–28 млрд грн EBITDA і 13–20 млрд грн операційного прибутку щороку; у 2024-му - близько 20 млрд грн прибутку), однак цих коштів уже не вистачає для покриття зростаючих збитків пасажирки, які у 2026 році прогнозуються понад 25 млрд грн. Водночас офіційна звітність за І півріччя 2025 року показує 7,3 млрд грн сукупного збитку проти 3,1 млрд грн прибутку роком раніше - витрати зростають швидше за доходи.

Щоб уникнути удару по економіці та не допустити кризи, промисловці пропонують комплекс рішень. Передусім - зафіксувати у держбюджеті-2026 цільові видатки на компенсацію збитків пасажирських перевезень і припинити крос-субсидування за рахунок вантажів - орієнтовно близько 25 млрд грн, у форматі нової бюджетної програми Мінвідновлення (також із компенсацією перевезення гуманітарної допомоги). 

Також важливо знизити регуляторний тиск на УЗ і розширити дохідну базу: звільнити від земельного податку під коліями, дозволити консервацію незадіяної інфраструктури, лібералізувати тарифоутворення в пасажирському сегменті. К

рім того, потрібно привести мережу у відповідність до реальних обсягів перевезень та потреб Сил оборони, запустити програму підвищення продуктивності праці та розробити програму підвищення конкурентоспроможності УЗ, щоб не допустити відтоку вантажів на автошляхи.