Найгірша новина – на Донецькому напрямку. Ми дізналися про неї, ще півтора місяця тому, коли почали прилітати ворожі FPV на трасу Краматорськ – Словʼянськ. Це означало сигнал – «взялись»…

Ще пару місяців тому двіж у Краматорську був, як у Києві. Зараз прильотів все більше: КАБи, «Шахеди». Частіше немає світла. Частіше залітають і FPV-дрони, у тому числі на оптоволокні, прямо в центр міста. Вони небезпечні саме в місті, тому що не втрачають звʼязку, коли знижуються – поняття радіогоризонт тут не працює. Часто залітають крила FPV.

Загалом, думаю, використання FPV-дронів трохи знизиться. А можливо згодом – значно знизиться. Пріоритет перейде на крила FPV: дальність польоту 60–70 км – легко. У перспективі літатимуть і за 100 км. Вага боєкомплекту більша. Кілзона і потенційна зона ураження дронами буде лише зростати.

До речі, в цьому компоненті противник першим почав використовувати крила FPV. І в цьому нас поки випереджає. Як і писав раніше. будуть страждати міста, що поряд із фронтом. Ті дистанції, що вважалися недосяжними, – перетворилися на норму. Від Харкова до Бєлгорода, наприклад, – 50 кілометрів. Ще два роки тому це була майже недосяжна для FPV дистанція. Зараз – робоча дальність.

На Донеччині Костянтинівка вже майже в такому ж становищі, як і Покровськ. Логістика дуже ускладнена через дрони з усіх боків. У Дружківці всі готуються до евакуації, як це було з Покровськом рік тому. Комендантська година там навіть удень.

Через присадки по Часовому яру фронт став ближчим і до Краматорська. Тому в Краматорську зараз залітає більше дронів. Траса Словʼянськ – Краматорськ – Дружківка буде все більше контролюватися ворожими дронами. Коли ми переїхали у Харків кілька місяців тому, ми вже дивилися прогноз погоди, щоб виїжджати тоді, коли на противника дує вітер.

***

Що стосується морального духу – всі як і завжди. Тримаються всі, як можуть, але центральне питання: скільки ще триматися? Питання строків служби не те що не вирішується – воно навіть не на порядку денному.

Якщо раніше всі сподівалися і чекали виборів президента США, то зараз… ми знову чекаємо виборів президента у США… Власне через відсутність розуміння строків служби і можливостей переводів – у нас випадків СЗЧ більше, ніж чисельність армії Німеччини.

Ми маємо навчитись розвʼязувати проблеми в армії – постійно! бо невирішені проблеми згодом виходять болісно. Це стосується і строків служби, і справедливих зарплат, і питань управління, і мобілізації.

Не зможемо вирішувати проблеми – загинемо! Вибачайте, кажу прямо як є, щоб усі памʼятали. Тому варіантів у нас небагато. Сорі за все підряд. Писав би частіше, є що сказати, але часу немає.