Без емоцій складно, але...

22 вересня Шевченківський районний суд Києва засудив 30-річного співробітника Управління державної охорони Артема Косова до довічного ув’язнення за вбивство з хуліганських мотивів. Косов позбавив життя 16-річного киянина Максима Матерухіна. Вся країна знає обставини: словесний конфлікт, застосував прийом дзюдо до підлітка, удар об скло, рана несумісна з життям.

Для порівняння інша резонансна трагедія, яка сталася у Житомирі також у 2024 році. 18-річний юнак завдав 95!!! ножових поранень потерпілому через відмову дати цигарку. Суд першої інстанції призначив вбивці... 14 років в’язниці.

Кваліфікація та мотиви в обидвох випадках тотожні. Обидва злочини – умисне вбивство з хуліганських мотивів. У Житомирі додатково пункт 4 статті 115 Кримінального кодексу (особлива жорстокість: численні удари, тривалі страждання потерпілого при свідомості). В обох випадках умисел раптовий, дії зухвалі, в громадському місці (вулиця/фунікулер).

Наслідки злочину: смерть від масивних поранень (Київ: рана шиї з пошкодженням артерій/вен/м’язів/гортані; Житомир: поранення грудної клітки, живота, шиї, кінцівок з ушкодженням органів, що призвело до комбінованого шоку та смерті).

Щодо доказової бази, то в обох злочинах доведеність вина обвинувачених підтверджена свідченням очевидців, протоколами оглядів, експертизами (судово-медична, трасологічна), відео з камер. Що важливо: до вбивства обоє обвинувачених не мали конфліктів з жертвами.

Чому в одному випадку довічне, а в іншому 14 років?

Різниця Є! Юристи її пояснюють наочно в матеріалі «Главкома» 👉 «Убивство підлітка на фунікулері: чи виправдане довічне покарання? Фаховий розбір юристів»

І за цю різницю ще доведеться поборотися батькам і рідним Максима Матерухіна у вищих судових інстанціях.