Країни ЄС не погодили зведення "стіни дронів", яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією. Про це пише Politico у п'ятницю, 3 жовтня.
Для держав на східному фланзі НАТО - від Фінляндії до Румунії - створення антидронової системи здається необхідною відповіддю на надзвичайну ситуацію, пов’язану з проникненням російських безпілотників на їхню територію. Втім, для країн, що розташовані далі на захід, цей план виглядає нереалістичним і надто дорогим, їх також турбує, як він вписується у військові плани ЄС і НАТО та чи не призведе це до того, що Брюссель отримає контроль над національною оборонною політикою. І сама ідея, і назва викликають у них негатив.
Питання обговорювалося у середу та четвер на зустрічі лідерів ЄС і саміті Європейського політичного співтовариства в Копенгагені.
"Дрони та захист від них - це пріоритет", - заявив журналістам президент Франції Емманюель Макрон. - "Але ми маємо чітко розуміти: ідеальної стіни для Європи не існує, ми говоримо про 3000-кілометровий кордон, як ви думаєте, чи можна його повністю закрити? Відповідь - ні".
Розбіжності проявлялися у Копенгагені як публічно, так і за закритими дверима. Під час обговорення з колегами по ЄС канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко висловився проти плану, як розповів журналістам Politico дипломат, котрий брав участь у дискусії. Вечором наступного дня аеропорт Мюнхена призупинив прийом та відправлення літаків через кілька безпілотників, що з’явилися над його територією; 15 рейсів були перенаправлені в інші міста. Наприкінці вересня дрони були зафіксовані на півночі Німеччини.
Але, за словами Ганни Нойманн, членкині комітету Європарламенту з питань безпеки та оборони від німецької партії Зелені, стіну від дронів не можна вважати легким вирішенням проблем оборони: "Вона не захистить нас від кібератак, не допоможе з протиповітряною обороною, виробництвом боєприпасів або більш глибокими проблемами, пов’язаними зі структурами прийняття рішень та правилами ведення бойових дій".
Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс перед зустріччю в Копенгагені заявив, що на створення системи виявлення дронів знадобиться "близько року", але для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатної відслідковувати та знищувати цілі, знадобиться значно більше часу. На саміті він відстоював цю ідею. За словами Кубілюса, план протидії безпілотникам у Польщі та країнах Балтії коштуватиме приблизно 1 млрд євро. Він, втім, визнав, що називати систему "стіною" можливо не варто.
"Це не буде нова лінія Мажино", - зазначив Кубілюс, маючи на увазі оборонні укріплення у Франції, які німецькі війська обійшли під час Другої світової війни.
Розбіжності у підходах пояснюються також тим, що Єврокомісія та країни східного флангу хочуть використати гроші ЄС на цей проєкт. Одначе, лідери південних країн, Джорджія Мелоні з Італії та Кіріакос Міцотакіс з Греції, заявили, що загальноєвропейські оборонні проєкти мають приносити користь усій Європі, а не лише її східному флангу.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії
