Втрата апетиту знайома багатьом, але якщо вона триває довше тижня, варто звернути увагу.

Тимчасове небажання їсти може бути нормою під час стресу чи хвороби, однак у медицині це називають анорексією — не плутайте зі свідомим обмеженням харчування при нервовому розладі, пише Cleveland Clinic.

Основні прояви прості — байдужість навіть до улюблених страв, відсутність відчуття голоду, втрата інтересу до спільних трапез і поступове схуднення. Часто додаються втома, слабкість у м’язах, нудота, проблеми з травленням, зміни волосся, шкіри чи нігтів.

Причини бувають різні. Фізичні — біль, травми, зневоднення, стоматологічні хвороби, втрата смаку після COVID-19 чи відновлення після операцій. Психоемоційні — стрес, депресія, тривожність, горе, розлади харчової поведінки. До втрати апетиту також ведуть інфекції, отруєння, діабет, хвороби серця й печінки, ниркові чи легеневі патології, онкологія, деменція, гіпотиреоз, ВІЛ/СНІД.

Не варто забувати й про ліки. Антибіотики, амфетаміни, антидепресанти, опіоїди чи хімієтерапія можуть пригнічувати голод.

Що робити? Лікарі радять їсти маленькими порціями кілька разів на день, додавати супи, смузі, білкові страви, обирати легку їжу — відварене м’ясо, каші, овочі. Корисно харчуватися разом із близькими — це стимулює апетит. За потреби лікар може призначити вітаміни або спеціальні препарати. Якщо причина психологічна — допоможе психотерапевт.

"Матеріали новинного характеру не можуть вважатися призначенням лікаря і прирівнюватися до них. Перед прийняттям рішення обов'язково проконсультуйтеся з лікарем і зверніться до фахівця."

Раніше ми повідомляли, розлади харчової поведінки у дітей: які тривожні сигнали ви можете не помічати?

Чому дитину нудить перед школою: 6 основних причин та поради батькам - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, чому хронічний апендицит маскується під гастрит та як їх розрізнити?