Російський міф про 90-ті - це класичний міф про втрачений золотий вік. У путінській інтерпретації є три етапи: золотий вік СРСР потім страшні 90-ті (від Горбачова до Єльцина), а потім платиновий вік Путіна (при Путіні, як вважають росіяни, вони мають набагато більше свобод, в тому числі й свободу слова(!), пересування, вибору професії та самореалізації). Але головне — їм є (було) чим гордитися. Цей міф дозволив Путіну подолати (майже знищити) лібералів. І головна проблема російського ліберального руху полягає в тому, що вони не змогли створити свій міф про 90-ті. І схоже вже не зможуть, а це ще більше зменшує їхні, і без того примарні, шанси на повернення велику політику. Читайте також: Асиметрична інформаційна війна з РосієюЗ початку 2000-х росіяни пробували навʼязати міф 90-х нам. Для України цей міф будувався так: був хороший СРСР, потім  прийшов Горбачов, який розбудив націоналістів, а ті своєю чергою, ламають те, що створювалося віками. І щастя буде при возз'єднанні з Росією. Як би це дивно не звучало, але першими гвіздок в кришку гробу цього міфу забили гвіздок самі росіяни. І це сталося в 1999 році, коли спеціально для Кучми вони розробили кампанію "Голосуй або пограєш". В результаті Кучма як проросійський кандидат виграв завдяки Заходу та Центру України. І тим самим наш внутрішній фронтир  (між українськістю та російськістю) просунувся на лівий берег Дніпра, а ми отримали більшу частину України, яка готова була сказати: українці —  політична нація. Далі було ще багато чого цікавого, але саме з цього моменту міф про жахливі 90-ті став тріщати по швах. І єдиною "скрєпою" залишався (досі частково залишається) міф про Другу світову. ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.