На саміті ЄС у Копенгагені основна тема – посилення оборони союзу на тлі російських провокацій. Десять членів ЄС уже підтримали плани зі створення багаторівневої стіни проти дронів для швидкого виявлення, відстеження та знищення дронів, які може запускати Росія. Однак поки неясно, як саме виглядатиме ця стіна і як фінансувати її створення. Скептики вважають, що стіна проти дронів поки більше нагадує піар-хід, а не конкретний план, а східні члени ЄС уже вживають власних заходів із захисту від російських безпілотників, не чекаючи її появи.

Останні провокації

В останні дні безпілотники були помічені над північною німецькою землею Шлезвіг-Гольштейн, а минулого тижня через їхню активність були затримані рейси в аеропортах Вільнюса та в Осло.

Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен заявила, що перш за все одна країна становить загрозу для безпеки Європи — це Росія. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також заявив, що “усе вказує на Росію”.

У відповідь прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Німеччина давно “косвено бере участь” у війні в Україні, і відкинув звинувачення» у причетності Росії до подій у Данії минулого тижня.

“Створення стін — це завжди погано, як показує історія. І дуже сумно, що ось ця мілітаристська конфронтаційна політика України зараз потенційно може почати матеріалізуватися у створенні нових розділових стін”, — сказав Пєсков.

Як створити стіну 

Експерти вказують на складність створення стіни проти дронів вздовж східного кордону ЄС: у європейському повітряному просторі постійно перебуває значна кількість пасажирських і вантажних літаків, що багаторазово збільшує ризики.

Головне завдання ЄС зараз — домовитися, хто буде відповідати за координацію і як пов’язати та синхронізувати існуючі національні та регіональні ініціативи на загальноєвропейському рівні.

Але ажіотаж навколо дронів ризикує затінити більш загальну проблему, зауважує агентство: в Європі немає достатньої протиповітряної та протиракетної оборони і вона майже повністю покладається на США у сфері далекобійної зброї.

“Проблемою номер один досі залишається класична протиповітряна оборона”, — заявив президент Латвії Едгар Рінкевич в інтерв’ю Bloomberg. Він визнає, що безпілотники є дуже важливим фактором війни, але попереджає про перехід в іншу крайність і ігнорування інших, більш нагальних проблем.

В ЄС і НАТО багато хто визнає, що традиційно повільній оборонній промисловості важко йти в ногу зі швидкістю розвитку безпілотних літальних апаратів.

Польща і три країни Балтії — Естонія, Латвія і Литва — планують побудувати протидронові сітки і бетонні бункери для захисту своїх енергомереж від атак російських дронів. Мережі критично важливої інфраструктури вважаються особливо вразливими.

Литва вже встановила бетонні бункери для захисту від дронів на підстанції Неріс, розташованій всього за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю. Підстанція забезпечує електроенергією Вільнюс.

Досвід України 

В інтерв’ю Reuters голова литовської національної енергосистеми Litgrid Рокас Масюліс сказав, що союзники по НАТО вчаться на досвіді України, яка з 2022 року, коли Москва почала повномасштабне вторгнення, зазнає безперервних російських атак на свою критично важливу енергетичну інфраструктуру.