Вчені здійснили важливе відкриття під масивним крижаним щитом Антарктиди, виявивши 85 раніше невідомих підльодовикових озер. Результати, отримані на основі десятирічних даних із супутника CryoSat-2 Європейського космічного агентства (ESA), значно розширюють наше розуміння прихованої гідрологічної системи континенту, виявляючи набагато динамічніше середовище, ніж вважалося раніше. Про це пише «Главком» із посиланням на The Daily Galaxy

Нововиявлені озера класифікуються як активні, оскільки вони періодично спорожняються та наповнюються, спричиняючи ледь помітні, але вимірні зсуви у висоті крижаного щита над ними. Ця активність доводить загальну кількість відомих активних підльодовикових озер до 231, що є значним збільшенням на 58%. Дослідники відстежили 12 нових повних циклів цього процесу наповнення та спорожнення, на додаток до мізерних 36 циклів, які спостерігалися раніше по всьому світу.

Прихована мережа, що впливає на рух льоду

Озера, що розташовані за кілька кілометрів під поверхнею, утворюються завдяки геотермальному теплу з надр Землі та теплу від тертя, яке генерується, коли крижаний щит треться об скельну породу.

Накопичення талої води є критичним фактором: коли вода збирається під льодом, вона діє як мастило, зменшуючи тертя і дозволяючи масивному крижаному щиту легше ковзати в напрямку океану. Цей процес має глибокі наслідки для глобального підвищення рівня моря.

Радарний висотомір CryoSat-2 зіграв ключову роль у відкритті, виявляючи вертикальні зсуви поверхні льоду – часто лише на кілька сантиметрів – що свідчили про рух води далеко внизу.

Увага переключається на гігантів

Хоча багато з нових озер є відносно невеликими, дослідження проливає світло на потенційну мінливість найбільших підльодовикових об'єктів континенту, таких як озеро Восток. Це масивне водоймище, поховане під майже чотирма кілометрами льоду, наразі вважається стабільним. Однак вчені попереджають, що якби воно коли-небудь почало спорожнятися, сам об’єм води – достатній, щоб заповнити й переповнити Великий Каньйон – міг би мати катастрофічні наслідки для всього крижаного щита, океанічної циркуляції та глобального рівня моря.

Провідна авторка дослідження Саллі Вілсон з Університету Лідса підкреслила важливість цих висновків для кліматичного моделювання. «Чисельні моделі, які ми зараз використовуємо для прогнозування внеску цілих крижаних щитів у підвищення рівня моря, не включають підльодовикову гідрологію»,– сказала вона. Нові дані вважаються життєво важливим інструментом для покращення прогнозів майбутнього підвищення рівня моря.

Як зазначила співавторка професор Анна Хогг, відкриття виявляє, що підльодовикова гідрологія замерзлого континенту є «набагато динамічнішою, ніж вважалося раніше», що робить продовження спостережень необхідним для розуміння однієї з найпотужніших сил на Землі.

Нагадаємо, 4 вересня вийшов у прокат документальний фільм Антона Птушкіна «Антарктида». В перший вікенд у двох найбільших мережах кінотеатрів – Multiplex і «Планета кіно» бокс-офіс стрічки склав майже 7,2 млн грн.