Не дуже ймовірно, що нам таки дадуть "Томагавки" (з одною наземною пусковою з комплексу Typhon), але сама ця ідея має тиснути й вже тисне на Кремль. Непередбачуваність і "безбаштовність" Трампа тут грають на нашому боці. Меседж простий: "Зупиняйте війну зараз, бо Трамп не Байден, він, чого доброго, справді може це зробити, а тоді війна зможе раптово завітати у будь-яку точку на території РФ".Ситуація у Путіна зараз насправді хрінова. Йому дуже ризиковано продовжувати цю війну і дуже ризиковано її зупиняти. Раціонально кажучи, він мав би зупинити цю війну саме в той момент, коли ризики продовження зрівняються з ризиками зупинки, з тенденцією їхнього перевищення. Наразі цей момент ще не настав, але він наближається — зокрема тому, що Трамп явно не збирається (чи радше не може) просто відвернутися й залишити цю ситуацію напризволяще (он вже навіть Венс жорстко наїхав на Путіна — це багато про що говорить).Читайте також: Дозвіл США на далекобійні удари по РФ: оптимістична картина розвитку війниОднак тут все впирається в здатність Путіна і його оточення реалістично оцінити внутрішньополітичні ризики. Якщо вони їх недооцінять і зупинять війну, в Росії почнеться багатовимірна "смута". Якщо вони їх переоцінять і продовжать війну, санкційний та військовий тиск продовжить зростати, що може в якийсь момент зламати російську економіку. І це буде як з Lehman Brothers: почнеться з якоїсь одної раптової події, яка спричинить каскадний ефект, а його вже не зупинити: він, звісно,  не викличе світової кризи, натомість у РФ струсить все.Безперечно оптимістична новина в цьому одна: ситуація не завмирає, а продовжує розвиватися й поступово доходить до точки кульмінації.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.