29 вересня 2025 року в Києві у приміщенні агентства «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту». Захід став частиною публічного процесу розробки стратегії подолання структурних економічних та демографічних змін, які посилились в умовах війни та масової міграції.

Організаторами дискусії виступили ГО «Фонд сприяння демократії» та ГО «Український безпековий клуб». Подія зібрала експертів з економіки, міграції, ринку праці, а також представників громадського сектору. Координатор Ініціативної групи Громадсько-військового руху ветеран російсько-української війни Олексій Івашин сфокусувався на демографічних ризиках, що безпосередньо впливають на економічне майбутнє країни.

Скорочення населення: оцінки та наслідки

За словами Івашина, Україна демонструє критичні показники демографічної динаміки:

• у першому півріччі 2025 року на підконтрольній території народилося менш ніж 87 тис. дітей;
• за той же період померло майже 250 тис. осіб;
• смертність майже втричі перевищує народжуваність;
• сукупний коефіцієнт народжуваності становить 0,9 дитини на жінку.

«Якщо екстраполювати ці дані на перспективу одного покоління (30 років), то населення може скоротитися вдвічі, навіть за умови відсутності війни чи еміграції», – наголосив Івашин.

Також він зауважив, що офіційна статистика є приблизною через неповний облік внутрішньої та зовнішньої міграції. Тим не менш, навіть за оптимістичними оцінками, населення країни на сьогодні не перевищує 28 млн осіб.

Вплив демографії на економічне планування

Протягом заходу Івашин поставив запитання, яке, на його думку, має бути у центрі економічної політики: «Яку модель економіки ми можемо побудувати в умовах стабільного скорочення населення?»

Він підкреслив, що стале зростання ВВП неможливе без достатньої кількості працездатного населення. У цьому контексті окремо прозвучала теза про старіння суспільства: медіанний вік українців перевищив 45 років, що робить Україну однією з найстаріших країн у світі.

Критика ролі держави в економіці

Також Івашин звернув увагу на рівень участі держави в економіці: «Понад 40% ВВП проходить через державний бюджет або державні програми. Це створює залежність від централізованих рішень і обмежує гнучкість ринку».

На його думку, стратегія розвитку має враховувати не лише державні ініціативи, але й потенціал громадянського сектору, бізнесу та експертного середовища.

Міграційна політика: виклики інтеграції

Окрему частину виступу було присвячено питанню повернення мігрантів та імміграційної політики. Івашин підкреслив, що Україна досі не має державної програми з управління міграцією, яка б включала інструменти повернення трудових мігрантів, залучення іноземних працівників і заходи для їхньої інтеграції: «Якщо залучати іноземну робочу силу без системної інтеграції, можемо отримати негативні наслідки, як це сталося в окремих країнах з прикладами соціальної ізоляції та конфліктів».

На його думку, уникнення подібних ситуацій можливе лише через збалансовану державну політику, що включатиме розселення, доступ до освіти та медіацію між мігрантами й приймаючими громадами.

Зниження мотивації в суспільстві: вплив війни та нестачі перспектив

Івашин також порушив тему суспільної де мотивації – як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення: «2022 рік тримався на емоціях. Але згодом люди починають ставити запитання: що далі? Для чого залишатися, якщо немає бачення перспектив?»

Він наголосив на потребі конкретних відповідей з боку держави, зокрема в частині демобілізації, відновлення ринку праці та повернення ветеранів до економічного життя.

Потреба в системних рішеннях

Івашин зазначив, що демографічна проблема не вирішується лише шляхом реформ у сфері охорони здоров’я чи народжуваності. Йдеться про інтегровану політику, яка охоплює:

• освітні й професійні програми;
• податкові й соціальні стимули;
• адаптацію інфраструктури під нову структуру населення;
• розвиток нових економічних моделей.

«Без людей не буде економіки, а без економіки – не буде держави. Це не фігура мови, а логічний взаємозв’язок», – заявив він.