Черги на заправках і бензинова криза не лише на тимчасово окупованих територіях, а й на росії. Таке відео ледь не щодня з'являється в інформаційному просторі. Для України це втішні новини, проте деякі аналітики на такі повідомлення реагують стримано. Думки експертів розділилися: одні кажуть, що, попри паливну кризу, росія спроможна далі воювати щонайменше два роки. Інші переконані: що більше ударів завдаватиме Україна вглиб території рф, то сильніше це битиме по логістиці ворога та зрештою приведе до блекаутів. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Єлизавети Калітвенцевої.

Масштаб ударів по нафтопереробці та перші наслідки

Близько 20% нафтопереробних потужностей росії вивели з ладу Сили оборони України. Це спричинило паливну кризу в низці регіонів країни-агресорки. Україна відновила удари по російських НПЗ та нафтопроводах цьогоріч влітку. Це сталося після того, як росія в червні порушила неоголошений мораторій на взаємні удари по енергетичних об'єктах. Нині соцмережі повідомляють про перебої із бензином. Щодня з'являються нові відео, де жителі російських та окупованих міст скаржаться на зачинені заправки або ж на високі ціни на паливо.

"Щодня додається якийсь новий регіон, в якому зникає бензин, або в якому вводяться обмеження. Тобто, вони резервують бензин для тих, хто сплатив його за безготівкові кошти, і фактично перестають його видавати. І ця криза лише зростає. А я сподіваюся, що наші удари додадуть до цього, і протягом жовтня, я думаю, вони дістануться до того, що мають звикнути стояти в чергах за бензином", – розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Економічний вплив і оцінки експертів

"Із точки зору впливу на російську економіку: тут ключове – це нафтовий доход, тому що зменшення нафтопереробки – це збільшення експорту сирої нафти. Ти продаєш ту ж саму сировину, але з високододаною вартістю. Те, що країна, після того, як скоротилася нафтопереробка, вдарила по портах і нафтогонах, – це дуже важливо, тому що в такому разі зменшиться експорт нафти. Нафту немає, куди подіти – це важлива річ, і це впливає на стан російської економіки. Говорити, що зараз у росії буде економічний колапс, на превеликий жаль – ні", – наголосив політичний аналітик Ігор Тишкевич.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, російський уряд схвалив проєкт федерального бюджету на 2026-2028 роки з дефіцитом у $54,6 млрд. росія також має гаманець на "чорний день" – так званий фонд національного добробуту, створений із нафтогазових доходів. Ще на початку року повідомлялося, що статки фонду зменшилися більш ніж удвічі від початку повномасштабного вторгнення.

"Це лише дуже невелика частина російських резервів. І так, він може бути спустошений до нуля, але при цьому це не означатиме крах російської економіки. На жаль, для нас. Тому на війну, на військові потреби, на жаль, росія гроші має, принаймні, на рік, або навіть два", – додав Тишкевич.

Санкції, "тіньовий флот" і логістичні ризики

Щоб відповісти на запитання – звідки росія бере гроші на продовження війни, варто проаналізувати санкційну політику щодо країни-агресорки. За даними The New York Times, росія наразі є однією з найбільш санкціонованих країн світу. Від 2022 року США внесли до санкційних списків понад 6 тисяч осіб і компаній, пов'язаних із війною проти України. Але більшість із них – це фізичні особи або дрібні підприємства. Менш ніж 30 – великі іноземні компанії, і лише п'ять із них працюють у фінансовій галузі. The New York Times наголошує, що країна-агресорка використовує обхідні шляхи, а також зміцнила економічні зв'язки з Індією та Китаєм. З огляду на всі ці обставини санкційна політика проти росії – не працює.

"Має робитися все одночасно, або приблизно одночасно, чому: тому що росія швидко перебудовується. Ну, наприклад: ми б'ємо по нафтопереробним заводам – росія не може з цієї нафти, що видобуває – виробляти бензин, дизельне пальне, мазут, там, продукти. Але вона збільшує ризик вивезення нафти за кордон. І таким чином, от все рівно, отримує кошти. Да, звичайно, трохи з перебоєм, але вона збільшує можливості для збуту самої нафти, а не споживання нафтопродуктів", – наголосив голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.

Йдеться про так званий "тіньовий флот", який росія створила для експорту нафти, оминаючи міжнародні санкції. Флот налічує 940 суден у всьому світі. У перший тиждень жовтня Україна очікує ухвалення 19-го пакета санкцій Європейського Союзу проти росії. Володимир Зеленський зауважив, що особливо важливо, щоб вони "болісно вдарили" по торгівлі енергоресурсами, по всій інфраструктурі танкерного флоту москви. Зважаючи на дані розвідки, президент додав: росіяни використовують саме танкери для запуску й управління дронами проти європейських країн.

"От в цьому 19-му пакеті один рядок повинен бути: ті суда, які знаходяться під санкціями ЄС, заборонено проходити через територіальні води ЄС. Цього достатньо, щоб перекрити одразу ж дві протоки. Тут перекрити одразу ж Данську протоку, яку контролюють одразу дві країни-члени ЄС – Швеція та Данія. Перша протока. Далі – Ла-манш, які контролюють, відповідно, Франція та Британія. І наступний – це Гібралтар, який контролює Британія. Можуть зробити. Нехай не розповідають, що вони цього не можуть зробити. Якщо вони і далі хочуть дивитися, і випробовувати долю, думаючи, що це шось, когось зупинить – ну, нехай далі випробовують. От із цих суден будуть прилітати дрони. І вони будуть удавати, що вони, начебто, нічого не знають, і в них немає ніякої можливості. Це брехня відверта", – заявив політичний експерт Тарас Загородній.

Окрім маніпуляцій із дронами – значне розширення цього флоту створює величезну незаконну економіку судноплавства, яку варто ліквідувати.

"І от коли ви всі, уявіть собі, що ви все це робите, приблизно, одночасно. А в цей момент дрони працюють – тоді буде ефект. Тоді буде ефект, який почне валити дуже різко і одномоментно. А коли ви все розтягуєте – росія перебудовується, змінює підходи, домовляється. Ви ж даєте їм шанс домовлятися кожен раз", – поділився голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS.

Військова кампанія України: DeepStrike і вплив на логістику ворога

В останній тиждень вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна здатна повернути всю свою територію до кордонів 1991 року, але лише за підтримки ЄС та НАТО. А росія, своєю чергою, має значні економічні проблеми – і це час для України діяти.

Водночас у Генеральному штабі відхилили завісу: Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у розмові з журналістами назвав паливну кризу на росії наслідками DeepStrike – ефективною програмою частини Сил безпілотних систем, що здійснюють далекобійне вогневе ураження. За його словами, за неповні два місяці уражено 85 важливих об'єктів на території ворога. Цю програму Україна планує використовувати і надалі.

"Ми продовжуємо нарощувати та масштабувати підрозділи, що здійснюють DeepStrike. Паралельно вдосконалюємо систему їхнього застосування та командну вертикаль для досягнення максимальної ефективності", – заявив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Аналітики та експерти переконані, що паливна криза на росії посилюватиметься, а це, ймовірно, призведе до блекаутів. На це натякнув і Володимир Зеленський, зазначив, що якщо росія погрожує блекаутом Києву, вона має знати, що в москві він також буде.

Перемогти ворога можливо лише комплексними діями, запровадженими одночасно.

Єлизавета Калітвенцева, "5 канал"

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на Патреоні

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською