28 вересня у Молдові пройшли парламентські вибори. Електоральний поріг проходять 5 партій і блоків.

РБК-Україна пояснює, що означають результати і якою буде конфігурація влади у Молдові далі.

Головне: 

• Що означає перемога партії Санду на виборах?
• За рахунок чого вона виграла вибори?
• Які проросійські сили пройшли у парламент?

Хоча офіційні результати виборів у Молдові ще не оголошено, за результатами обробки понад 99% голосів переможці вже зрозумілі. Вибори стали справжніми тріумфом чинної влади, яка веде Молдову до вступу у Євросоюз.  

Напередодні голосування зберігалося декілька інтриг, які могли суттєво вплинути на результати виборів. Головна полягала в тому, скільки голосів отримає партія президентки Майї Санду "Дія і солідарність" (PAS) та чи зможе знову сформувати монобільшість. Ця політсила боролася за першість із проросійським Патріотичним блоком, але як писало РБК-Україна, існувала низка чинників, які робили підсумки виборів непередбачуваними.

У підсумку результат PAS перевершив усі очікування. Партія обійшла Патріотичний блок із 50,1% проти 24,2%. Їй також дістанеться бонус від тих партій, які не потрапили у парламент, тож вона самостійно сформує монобільшість, майже таку, як і в минулому скликанні. З огляду на обставини, такий результат є безумовним успіхом для партії влади. 

Цього вдалося досягти завдяки мобілізації власних прихильників на тлі побоювань, що до влади повернуться сили, здатні зупинити євроінтеграцію. Протягом дня виборів Майя Санду декілька разів зверталася до народу із закликом прийти на вибори. Крім того, молдовська діаспора у Європі традиційно мобілізувалася, та, як і на президентських виборах, додала партії Санду значну кількість голосів. 

Тепер президентка та її партія зможуть одноосібно призначити кабінет міністрів і далі визначати курс, яким іде Молдова.

Інша інтрига стосувалася проросійського табору. До кінця не було зрозуміло, скільки політсил пройде у парламент, і відповідно, чи зможуть вони сформувати коаліцію проти президентки. 

Принаймні дві з них були на межі подолання електорального бар'єру. Перша –партія "Демократія вдома", яка виступає за об'єднання з Румунією та має зв'язки з румунською праворадикальною політсилою AUR. Важливу роль у її успіху зіграла агітація через TikTok, а також прямі заклики їх румунських партнерів підтримати "Демократію вдома". У підсумку, вона отримала 5,6%.

Друга сила на грані проходження – блок "Альтернатива", який мімікрував під проєвропейську силу, але малися й докази його зв'язків з Росією. Хоч "Альтернатива" і пройшов до парламенту, але зі значно гіршим результатом, ніж очікувалося на початку передвиборчої кампанії – 7,9%.

Разом із тим, буквально напередодні голосування ЦВК Молдови зняла з виборів ще одну проросійську силу – ультраправу партію "Велика Молдова". Однак її не виключили з бюлетенів, а під кінець дня виборів було оголошено, що всі віддані за "Велику Молдову" голоси є недійсними. Таким чином, було "нейтралізовано" частину радикально проросійських прихильників партії, лідерка якої, Вікторія Фуртуне, серед іншого, заявляла про плани "забрати" в України південь Одеської області. 

В цілому, цього разу Молдова, хоч і з великими труднощами, знову підтвердила свій проєвропейський курс, попри те, що проросійські сили здобули дуже вагомий відсоток голосів. Надалі Майя Санду та команда мають виправдати цей повторний кредит довіри – і щодо євроінтеграції, і в контексті внутрішніх реформ в країні.

Для України ж найважливішим є те, що сусідня держава і надалі зберігатиме передбачувану і дружню до Києва політику. Тож як мінімум появи ще одного джерела напруги на українському кордоні все ж вдалося уникнути.