В Україні штрафи за порушення мовного закону можуть отримати фізичні особи, які відмовляються обслуговувати клієнтів українською мовою. Йдеться про таксистів, офіціантів, адміністраторів ресторанів, продавців та інших працівників сфери послуг.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

За словами омбудсмена, головна мета мовного законодавства - не штрафи, а формування україномовного середовища. У разі скарги проводиться перевірка, і компанія чи працівник можуть усунути порушення ще до завершення розгляду - тоді обмежуються попередженням.

"Закон передбачає адміністративну відповідальність. На сьогодні штрафи становлять 3 400 гривень за перше порушення і 8 500 - за повторне", - зазначила Івановська.

При цьому штрафи накладаються саме на фізичних осіб. У майбутньому, з ухваленням нового Кодексу про адміністративні проступки, відповідальність можуть поширити і на компанії як юридичних осіб.

Щоб покарання було можливим, громадяни мають надати чіткі дані: відео чи аудіо, дату, місце і час події. Інакше Секретаріат Уповноваженого не матиме юридичних підстав для контролю.

"На жаль, нам часто надходять фрагменти відео без пояснень чи контактів. Ми не поліція й не маємо служби розшуку", - додала Івановська.

На сайті омбудсмена вже доступна "дорожня карта", яка пояснює, як правильно оформити скаргу. Це допомагає громадянам діяти ефективніше.

Раніше ми писали про інцидент у Харкові, де водій таксі відмовився обслуговувати пасажирку українською мовою, не вимкнув російську музику та висловлював проросійські тези. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що водієві загрожує штраф від 3 400 до 5 100 гривень за порушення мовного закону.

РБК-Україна також розповідало про історію заборон української мови в Російській імперії та СРСР - від Валуєвського циркуляра 1863 року до сталінських репресій і "Розстріляного Відродження". Ми писали, як влада обмежувала використання української: забороняла книги, пресу, вистави, викладання, пісні; переслідувала вчителів, письменників, науковців та митців. Покарання варіювались від цензури й конфіскацій до арештів, заслань і розстрілів.