Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Курика.

Загинув Михайло Курик 4 червня 2023 року виконуючи бойове завдання в районі села Макіївка у Красноріченській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку обласну раду.

Народився Михайло Аркадійович Курик 8 червня 1998 року у Сторожинці. Закінчив місцеву школу, опісля вступив до Глибоцького ліцею, отримав фах тракториста-машиніста та водія. Займався спортом, брав участь у змаганнях, які часто вигравав.

«Син для мене завжди був промінчиком, тим сонцем, яке вміло підняти настрій та підтримати в тяжку хвилину. Підлітком він ходив на вільну боротьбу, їздив на тренування в сусіднє село. Однак мені сказав, що займається легкою атлетикою – щоб не хвилювалася, що його поб’ють чи покалічать», – пригадує мама захисника Наталя.

Михайло з дитинства мріяв стати військовим. Йому не виповнилося ще й 20 років, коли сам пішов у військкомат та попросився на службу. І жодного разу не сумнівався у правильності такого вибору. Підписав контракт та потрапив до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Брав участь в АТО. Пройшов Піски, Авдіївку та багато інших гарячих точок.

Дуже любив собак, умів із ними поводитися. Один із вихованців, стаффордширський бультер'єр Арчік, навіть був із ним на фронті.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Михайло Курик продовжив свій шлях військовослужбовця. Захищав Батьківщину у складі 94-го батальйону 107-ї бригади ТрО. Мав позивний Кіт. Був мужнім воїном, неодноразово надавав допомогу побратимам на полі бою, цим самим рятуючи їхні життя. Нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Комбатантський хрест».

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, просила сина, щоб більше нікуди не йшов, але він сказав: «Мамо, я мушу, щоб мої сестра і брат не знали, що таке війна. Вони ще малі, і не повинні цього бачити», – пригадує пані Наталя.

Загинув Михайло Курик 4 червня 2023 року виконуючи бойове завдання в районі Макіївки на Луганщині. Він чотири дні не дожив до свого 25-го дня народження.

У захисника залишилася дружина Тетяна, мати, брат та сестра.

«Він був добрим, щирим, веселим та життєрадісним. Ніколи не залишався осторонь чужої біди. Михайло Курик мріяв про щасливе сімейне життя, мав плани на майбутнє. На жаль, війна забирає найкращих», – написали про захисника у Чернівецькій обласній раді.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.