Цього тижня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», якою офіційно затвердив оновлену класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин за стандартами Рамкової класифікації ООН (UNFC, або у перекладі українською — РКООН).

Це непомітне процедурне рішення насправді відкриває — без перебільшень — новий етап для розвитку всієї видобувної галузі в Україні.

Нарешті інвестори та бізнес отримують уніфікований, зрозумілий та чітко вимірюваний підхід до оцінки наявних покладів копалин. Ми йдемо назустріч бізнесу та розбудовуємо стосунки на основі довіри — довіри до даних, до процедур та довіри до держави як надійного і зрозумілого партнера.

“Коротка” передісторія

Ще в 1997 році Україна затвердила РКООН як частину національної нормативної бази — першою серед країн Європи. Але цей крок залишився декларативним: протягом наступних десятиліть класифікація не використовувалась у реальних процесах.

Стандарти не були інтегровані в систему обліку, не існувало механізмів для реєстрації проєктів за критеріями РКООН, а на практиці оцінка запасів продовжувала спиратись на застарілі підходи. Класифікація залишалась лише на папері — без впливу на аукціони, ліцензування чи інвестиційні рішення.

Ухвалена цього тижня постанова Кабінету Міністрів — перше рішення, яке запускає практичне застосування РКООН в Україні. Це дає змогу перейти від декларацій до інструментів, необхідних для інтеграції у міжнародну систему обігу критичної сировини.

У чому перевага РКООН

На відміну від попередніх моделей, що працювали для оцінки родовищ в Україні, РКООН не зводиться до простої геологічної фіксації. Вона оцінює увесь життєвий цикл проєкту в галузі видобутку — від розвідки до утилізації — за трьома критеріями:

• E (Economic) — економічна життєздатність: чи проєкт має ринкову логіку;
• F (Feasibility) — технічна готовність: наскільки реалістично реалізувати проєкт;
• G (Geological knowledge) — рівень геологічної вірогідності: наскільки добре досліджені запаси.

Саме ці критерії лежать в основі оцінювання стратегічних проєктів у Європейському Союзі. Наприклад, усі 170 проєктів, поданих у 2024 році в рамках реалізації Critical Raw Materials Act, були оцінені виключно за РКООН.

Упровадження РКООН стосується не лише фахівців у геології. Це рішення важливе для аналітиків, аудиторів, банкірів, урядовців — усіх, хто приймає рішення щодо фінансування, розвідки або розробки проєктів у сфері родовищ. 

У чому переваги РКООН для ринку

Запровадження РКООН — це не просто оновлення класифікатора. Це системний зсув, який переводить сектор надрокористування в режим зрозумілих і сумісних правил. І на це в мене щонайменше чотири вагомих аргументи .

По-перше, РКООН визнається на рівні законодавства ЄС, використовується у США і включена до всіх ключових програм підтримки критичної сировини — від Ukraine Facility до новоствореного Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (Investment Reconstruction Fund).

Наступний важливий момент — інвестиційна привабливість . Оцінка запасів за міжнародною класифікацією зменшує ризики, спрощує аудит і формує довіру. Бізнес отримує зрозумілу базу для ухвалення рішень, а держава — сильніший переговорний інструмент у партнерстві з міжнародними фондами.

Окремий фактор — прозорість та підзвітність проєктів у галузі . Дані, оцінені за РКООН, підвищують відкритість процедур і дають змогу залучати ширше коло гравців. Це означає вищу конкуренцію, кращу ціну за ліцензії та довший горизонт інвестування.

Ухвалення стандарту також стимулює науковий розвиток . Зростає попит на якісні геологічні дослідження, відкриті дані та сучасні інструменти моделювання. Це створює умови для підвищення кваліфікації українських фахівців і формування нової культури роботи з надрами.

Яке місце РКООН у ширшій реформі надрокористування

РКООН є важливим елементом нової системи управління надрами, яку формує Уряд. Її імплементація безпосередньо передбачена у Законі України № 4154-IX: під час внесення даних до державного балансу запасів має зазначатися код класифікації за EFG — тобто за критеріями Рамкової класифікації ООН.

Це означає, що держава зобов’язується оцінювати запаси корисних копалин не за довільною або закритою системою, а за прозорим і уніфікованим підходом, зрозумілим міжнародному інвестору. Такий крок спрощує аудит, прискорює залучення фінансування та зменшує спекуляції довкола вартості активів.

Крім того, програма Ukraine Facility Європейського Союзу містить прямі зобов’язання з публікації даних про верифіковані запаси у відкритому форматі. А нові аукціони та угоди про розподіл продукції (УРП) мають будуватися на принципах обліку, сумісного з міжнародними системами.

Замість висновку

Впровадження РКООН показує ті системні зрушення в державі задля оновлення системи управління надрами. Це не формальне рішення, а зміна логіки: від обліку наявності — до обґрунтування цінності.

Відтепер оцінка ресурсів в Україні спирається на універсальну мову довіри, зрозумілу для інвесторів, регуляторів і партнерів. Не лише сировина, а її життєздатність, технічна реалізація та економічна ефективність стають основою для подальших рішень.

А саме головне - РКООН це  «міст» до інших більш складних та комплексних систем класифікації, а значить це «міст» до залучення капіталу та виходу на світові ринки.

Хочу вірити, що це один із тих кроків, що здатен не просто модернізувати сектор, а й закласти підґрунтя для довгострокової співпраці на глобальному рівні.