Під час повномасштабної війни країна стикається не лише з викликами безпеки, а й із гострим дефіцитом робітничих кадрів. Міністерство освіти і науки визнає: кількість вступників до закладів профтехосвіти зменшується, а бізнес відчуває нестачу кваліфікованих працівників. Одним із рішень цієї проблеми має стати розвиток дуальної форми навчання.

Дуальна форма здобуття професійної освіти поєднує теорію й практику: 30% часу учні навчаються у закладі з педагогом, а 70% — безпосередньо на виробництві. Такий формат дозволяє випускникам отримати реальний досвід, розуміння технологічних процесів і навіть перші робочі пропозиції від підприємств, де вони проходили практику.

За кордоном дуальна освіта вже давно стала стандартом. Наприклад, у Німеччині понад 58% компаній із чисельністю більше 10 працівників залучені до підготовки студентів. Результат — понад 92% випускників профтехів знаходять роботу одразу після навчання.

В Україні ситуація зовсім інша. За даними дослідження KSE Institute та МОН, лише 1,4% компаній долучені до дуальної освіти. Для порівняння, середній показник по ЄС становить 32,4%. Частка студентів, які обрали дуальне навчання, теж низька — лише 7,6%.

Основні бар’єри:

• вік учнів (більшість вступає у 14–15 років, а законодавство обмежує їхню практику);

• ризики для бізнесу (невизначеність фінансової вигоди, страх, що учні після випуску не залишаться працювати);

• брак інформації (немає чітких методичних рекомендацій і рейтингів закладів).

Серед компаній, які беруть участь у дуальній освіті, більшість — приватні (92,6%). Це переважно ФОПи (24,6%) та ТОВи (29%). Частка державних і комунальних підприємств залишається мінімальною — лише по 3,7%.

Опитані компанії вказують, що готові активніше долучатися за умови фінансових стимулів. Серед бажаних інструментів:

• компенсація витрат на навчання студентів;

• податкові знижки;

• прямі гранти;

• зменшення бази оподаткування.

Мікробізнес найчастіше підтримує ідею грантів, середній бізнес — зниження оподаткування, великі підприємства — компенсацію витрат.

Натомість пільги у держзакупівлях та субсидії на створення навчальних центрів бізнес називає найменш привабливими.

Не менш важливими є й нефінансові кроки. Бізнес очікує:

• створення зрозумілої методології дуальної освіти;

• формування рейтингів закладів профтехосвіти за напрямами підготовки;

• інформаційної підтримки, яка б показувала переваги цього формату і для студентів, і для роботодавців.

Досвід інших країн показує, що дуальна освіта може стати ефективним інструментом для підготовки кадрів. Для цього в Україні потрібно не лише розширювати участь бізнесу, а й адаптувати законодавство, аби неповнолітні учні могли проходити практику без зайвих бар’єрів.

Нагадаємо, підручників в школах більше нема: батьки змушені купувати по 450 грн, МОН розводить руками

Раняше ми розповідали, що школи на межі: директорка розповіла про загрозливу тенденцію

Також, НМТ у 2026 році може дуже змінитись: чим загрожує нова модель тестування для школярів