Зараз у багатьох країн «з’явився апетит» до повної конфіскації заморожених російських активів. Так зване психологічне зрушення серез міжнародних партнерів України фіксує Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Про це він розповів в інтерв’ю «Главкому».

«Як на мене, якраз у варіантах саме конфіскації помітні зрушення. Зараз у багатьох країн з’явився апетит до нового підходу до цього «снаряду». Багато країн, які зокрема мають бюджетний тягар через підтримку України, зацікавлені в тому, щоб ці активи конфіскувати та використати. Питання в тому, щоб знайти адекватне юридичне рішення. Ми вважаємо, що міжнародне право через контрзаходи це дозволяє. Водночас більшість партнерів бачать ризики, які ми спростовуємо аналітичними документами», – зазначив Власюк.

Для спростування побоювань партнерів Владислав Власюк використовує нову аналітику, підготовлену Київською школою економіки.

«Суть зводиться до того, що знерухомлення російських активів протягом трьох років – це, по суті, за наслідками те саме, що й конфіскація. І при цьому жодних негативних наслідків, яких так побоювалися партнери, не настало. Тому абсолютно реально вирішувати питання з повною конфіскацією. Інше питання – це позиція США…», – розповідає Власюк

Власюк зауважив, що позиції США полягає в тому, що краще утримувати «заручника» (активи), ніж «його вбивати», використовуючи їх для «заохочення Путіна до правильної поведінки».

«Не думаю, що заохочення спрацює. Реально слід напрацювати технічне рішення, яке може бути реалізоване», – підкреслив Власюк.

Позиція США є ключовою, оскільки вона впливає на рівень «Великої сімки» (G7). Рішення про конфіскацію має бути прийняте саме на цьому рівні, оскільки Бельгія (як основний тримач активів) та Євросоюз самостійно не готові його ухвалювати.

Також Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що синхронізація українських санкцій із західними партнерами є однією з «топ-5» проблем. Ця тема постійно обговорюється, зокрема на найвищому рівні. 

«Ми говорили про це на зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, з британським прем’єром Кіром Стармером. ЄС суттєво враховує наші пропозиції в своїх пакетах. В останньому британському пакеті десь 45% – це те, що вже було під санкціями у нас або комунікувалося раніше. У японському пакеті – понад 90% збігається», – зазначає Власюк.

За словами Власюка, такий високий відсоток збігу є свідченням результативності санкційної групи Єрмака-Макфола.