У Румунії оцінили ризик прямої війни НАТО та Росії: що заявив президент

Президент Румунії Нікушор Дан вважає, що Росія не готова до нападу на НАТО, а ймовірність поширення війни за межі України залишається надзвичайно малою.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив в в інтерв’ю Digi24.
"Я не бачу, щоб Росія здатна атакувати НАТО на даний момент, але провокації продовжуватимуться в їхній спробі дестабілізувати ситуацію. Ризик ескалації ситуації до прямого військового конфлікту надзвичайно малий. Шанси на те, що військовий конфлікт пошириться за межі України, надзвичайно малі", - сказав Дан.
Він також наголосив, що Москва вже давно веде війну проти Заходу з використанням складних технологічних інструментів, аби підірвати довіру до демократичної моделі.
"Це проблеми, які виникли за останні 3-4 тижні, але насправді вони давно розпочали війну проти західного світу, щоб посіяти недовіру населення до західної демократичної моделі, вони роблять це за допомогою дуже складних технологічних інструментів", - зазначив він.
Президент додав, що попри всі намагання Кремля, Захід зберігає єдність у підтримці України.
"Добре, що у нас є західна солідарність з Україною. Росія, маючи посередню економіку, очевидно намагається компенсувати свої військові недоліки, звертаючись до населення та демократичного суспільства, яке приймає рішення шляхом голосування, демократичним шляхом", - сказав Дан.
Він підкреслив, що країни НАТО ефективно стримують агресора.
"Ми знаходимося в ситуації, коли нам доводиться стримувати, і ми робимо це добре, разом, ось що я маю на увазі", - додав президент.
Що передувалоНагадаємо, у нещодавній заяві міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс сказав, що Росія готується до масштабної війни: країна переводить економіку на військові рейки, нарощує виробництво озброєнь і мобілізує більше військових, ніж потрібно для поточних бойових дій.
"До 2030 року Росія хоче бути готовою до масштабного зіткнення з НАТО", - заявив він. зазначив він.
Раніше президент України Володимир Зеленський попереджав, що наступними цілями Росії можуть стати країни Балтії, Польща або Балкани.
19 вересня три російські МіГ-31 на 12 хвилин порушили повітряний простір Естонії над Фінською затокою - випадок безпрецедентний для регіону.
Після цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що Росія не повинна скаржитися, якщо її дрони чи літаки будуть збиті під час провокацій.
Генсек НАТО Марк Рютте уточнив, що рішення про збиття літаків ухвалюватиметься "на основі розвідданих про рівень загрози".
У відповідь посол Росії у Франції Олексій Мешков попередив, що збиття російського літака НАТО може стати початком військового конфлікту.
Останні новини
