Еспресо розпитав у фермерів, як вдається сіяти, обробляти і пожинати в зоні постійних обстрілів та чи є охочі працювати там, де фактично відсутні безпечні умови проведення польових робіт.Збір українського збіжжя під російським кордоном"Фермерське господарство Свєтлова" розташоване за 10 кілометрів від російського кордону, в Річківській громаді на Сумщині. Його керівник Вадим Свєтлов, який вже має 15 років досвіду в аграрній промисловості, разом з іншими працівниками збирає цьогорічний урожай пшениці, соняшника, сої та кукурудзи. Повідомлення про нещодавній приліт ракети на поле іншого фермерського господарства, де були поранені 11 працівників, робітників не зупиняють, адже вони розуміють – збіжжя необхідно зібрати поки ще тепло.Кампанія по збору сої та соняшника розпочалась минулого тижня, розповідає фермер. Триватиме до середини жовтня, далі залишиться ще кукурудза. Перед тим збирали пшеницю, гірчицю, коріандр і кріп. Працюють у полі єдиною командою, яка зібралась ще до початку повномасштабного вторгнення."Ми тримаємось завдяки нашим хлопцям-працівникам. Стараємось збільшувати зарплату кожен рік, даємо премії. Валюта і ціни ростуть, а ми ж розуміємо, що люди хочуть задовольнити свої базові потреби. Хочемо, щоб вони могли й більше, тому намагаємося платити зарплату вище ринкової, аби працівники були зацікавлені тут залишитись, ще й зважаючи на ризики", – розповідає Вадим Свєтлов. фото: надав Вадим Свєтлов Постійні прильоти КАБів та дронів на поляПоле, на якому збирають сільськогосподарські культури, вкрите оптоволокном від дронів та вирвами від КАБів. Працівники, каже Свєтлов, на тривогу не зважають, бо в прикордонних районах вона лунає після прильоту, настільки швидко тут усе летить. Орієнтуються на звуки, коли щось підлітає. "Часто проводимо інструктаж, як поводитись при обстрілах, як надавати першу  допомогу, щоб мінімізувати ризики. Не групуємо техніку разом. Комбайн, трактор стоять на відстані один від іншого. А ще хтось – одразу везе зерно якнайдалі. Люди обідають чи вечеряють окремо, в різних місцях, адже росіяни бачать і навмисно влучають у скупчення людей, комбайни, трактори. Тому фактично це одне з найважливіших правил – щоб не було масового зібрання в одному місці", – розповідає пан Вадим.Попри усі небезпеки, каже, звикають працювати в таких умовах. У його господарстві ніхто на роботі не постраждав через бойові дії."У дальших регіонах інакше, орієнтуються на повітряну тривогу. А в нас так не спрацьовує. Були випадки, що падали КАБи і все поле було в кратерах. Багато дронів валяється на полях, адже їх глушать РЕБАми, або просто в них батарейки сідають, чи вони з курсу збиваються і падають. Ще був випадок, коли КАБ упав біля хлопців на відстані 150 метрів, але пощастило, бо поряд була дорога на нижчому рівні ніж поле і вони там сховались. Дрони "Молнії" – нашу машину якось атакували. Їх не чути, вони тихо летять – вже як повезе". Вадим Свєтлов каже, що часом про небезпеку фермерів попереджають наші військовослужбовці, якщо вони дислокуються неподалік поля."Вони мають дуже гарні обладнання, можуть бачити більше і повідомляти нас, що щось летить, але це не всюди. У селі ж зв'язку практично немає – не працює ні мобільний телефон, ні інтернет. Між собою по раціях хіба говорити можемо", – розповідає він.За спостереженнями, у полі не так страшно працювати, гірше перебувати на складі, бо туди прицільно прилітають дрони."У нас по сусідству на склад впав КАБ у травні. 500 кілограмів тротилу – все довкола рознесло. Наш склад дуже був пошкоджений, ми його плівкою накрили, а з сусідського і зовсім нічого не залишилось. Добре, що з людей ніхто не постраждав", – пригадує Вадим Свєтлов. фото: надав Вадим Свєтлов Дорого, бо небезпечноФермер розповідає, що військові дії вплинули на собівартість продукції, бо навіть перевезти її не всі погоджуються."Із 10 машин, перевізників двоє, можливо, погоджуються приїхати до нас, забрати зерно. А ті, хто погоджується, звичайно, підіймають ціну. Тому ми, звісно, переплачуємо, на відміну від тих аграріїв, які є у більш безпечній зоні. Крім того, раніше ми зберігали все на складі й не платили за зберігання, продавали прямо зі складу. А зараз тут зберігати небезпечно, бо будь-якої миті може щось прилетіти. Треба все вивозити. Тільки зібрали, веземо на елеватор. Тому справді, суттєво піднялась собівартість", – каже фермер.У прифронтових регіонах аграрії мають деякі пільги від держави – дешевші кредити, з'явилася можливість забронювати 100 відсотків працівників, фонди, які надають техніку у користування на час роботи в полі.Один із благодійних фондів надав для фермерського господарства Свєтлова в користування комбайн. Після польових робіт його повернуть.Загалом, каже Вадим, з усіма клопотами можна справитись, якби не обстріли окупантів. Бо хоч люди та звикають до постійних обстрілів, за життя бояться."Було б непогано, якби під час збору урожаю на полях були присутні військові, щоб збивали дрони. Або ж щоб ці військові провели нам навчання, де б вони, з досвіду, розповіли предметні речі, як поводиться під час тих, чи інших повітряних атак.Ми б тоді, можливо, були більш готові до обстрілів", – підсумував аграрій. фото: надав Вадим СвєтловСільське господарство на СумщиніПід час повномасштабної війни посівна площа на Сумщині скоротилася на 15% – із 1,21 млн гектарів до 1,025 млн га. Здебільшого за рахунок території прикордонних громад, які знаходяться в зоні постійних обстрілів і де відсутні безпечні умови проведення відповідних робіт. Таку інформацію для Еспресо надали у Сумській ОВА.Наприклад, якщо у 2021 році виробництво зернових та зернобобових культур становило 4 260,8 тис. тонн, то у 2024 році – 3 178,8 тис. тонн.Попри скорочення обсягів виробництва та військову агресію, на Сумщині, за офіційними даними, перевищуються потреби місцевого споживчого ринку, зокрема у продовольчому зерні ‒ у 5 разів; фуражному зерні ‒ у 6 разів; картоплі ‒ усемеро; овочах та яйцях ‒ вдвічі. Агропродукцію, вироблену на Сумщині (м’ясо, молочна продукція, олія, шрот, зерно, ягоди) експортують до 16 країн, зокрема до Китаю, Польщі, Литви, Угорщини, Румунії, Італії, Болгарії, Франції.